Тренер з нейро-лінгвістичного програмування міжнародного рівня Всеволод Зеленін побував у Черкасах. Для представників відділів інформаційного забезпечення та внутрішньої політики різних районів області, блогерів та журналістів тренер провів майстер-клас по розпізнаванню основних прийомів ведення інформаційної війни та організації ефективної інформаційної кампанії. Також на зустрічі йшлося про протидію дискримінації адміністративно-територіальної реформи, яку нині частина людей асоціює з сепаратизмом. Захід відбувся у межах інформаційно-роз’яснювального семінару з питань об’єднання територіальних громад, організованого департаментом інформаційної політики та комунікацій з громадськістю ЧОДА та черкаським «Офісом реформ».

– Там, де добре працюють пропагандисти – гармати мовчать, – так розпочав свій тренінг Всеволод Зеленін. – Нині російські пропагандисти працюють дуже «топорно», застосовуючи найпростіші технології ураження, але, на жаль, вони ефективно діють. Нині війна Росії проти України нагадує мені шахову партію, в якій людина, яка вміє поставити «дитячий мат» грає проти людини, якій тільки показали, як ходять фігури.
Всеволод Зеленін розповів про різні рівні конфліктів, з яких розпочинається ведення інформаційної війни, а також про те, як уберегтися від впливу ворожих інформаційних агентів:

– Перший рівень впливу – особистісний. Це коли Вам стає якось некомфортно самим з собою. Ви перестаєте відчувати себе українцем і асоціюєте, то з кримчанином, то з донеччанином, то з новоросом. Другий рівень – міжособистісний. Впевнений, що практично кожен за останній рік посварився з кимсь із родичів чи друзів, які живуть у Росії або мають відмінні погляди на неоголошену війну. У вас же не було такого раніше, правда? Це все вам навіяли, а ми часто цього навіть не усвідомлюємо. Третій рівень – міжгруповий. Це тоді, коли черкащани відмежовуються від зони конфлікту і говорять – це у вас на Донбасі, а от у нас в Черкасах зовсім не так. Це коли говорять, що Бандера чи Шухевич – це герої лише західної України. Це коли «Схід» пишуть з великої букви. Ніби це не частина України, а окрема держава. Ну, і наступний – міждержавний, коли конгломерати одних держав постають проти інших. Потрібно лише виявляти, на якому саме рівні атака і відразу відбивати її.
За словами Всеволода Зеленіна, лише на Черкащині постійно працює 800 агентів російської пропаганди. Їхнє завдання саме для нашого регіону, щоб ми максимально відмежувалися від територій, де нині відбувається війна. Вирішили, що це не наша справа і тим самим, «посунули» лінію інформаційного фронту ще ближче до Києва.
– Це теж свого роду сепаратизм. І нинішні намагання дискредитувати реформу децентралізації, нав’язуючи населенню, що це певне від’єднання від інших територій – це намагання загальмувати реформу, – коментує керівник черкаського «Офісу реформ» Наталія Даньковська. – Адже реформа передбачає навпаки об’єднання громад, причому добровільне, покликане зробити їх сильнішими та спроможними самостійно акумулювати кошти для власного розвитку.

Міфи і реальність, або «По той бік правди»

Окрім теоретичного блоку учасники майстер-класу також мали можливість взяти участь у напрацюванні практичних кейсів вирішення інформаційних завдань. Серед тем, які обрали черкащани, були і проблеми переселенців, і питання спротиву підприємців новим місцевим податкам, і напрацювання позитивного іміджу центральної влади, і висвітлення переваг добровільного об’єднання громад на Черкащині. Теми допускалися будь-які, аби лише вирішення цих завдань працювало на інформаційний імідж України.
– Десять років я не міг переконати можновладців, що нам потрібен сильний інформаційний захист. Ніхто ж тоді не думав про війну з північним сусідом. «Вероятным противником» називали Румунію, з якою були конфлікти через острів Зміїний. Тому нині я говорю про те, що у нас «невероятный противник» – Росія, – зауважив Всеволод Зеленін. – Насправді наше завдання нині – не нападати, а оборонятися. І не завжди треба «ламати» стереотипи. Інколи їх можна просто обійти.
І на підтвердження власних слів навів таку історію.

Бабці і «Правий сектор»
«Я був у Слов’янську в той час, коли його почали захоплювати терористи. Мізки у населення були, звісно, промиті. Бабці біля під’їздів «взахльоб» розповідали мені про звірства, які творить «Правий сектор», розіп’ятих малюків, ріки крові і т.д. Минуло кілька місяців. Слов’янськ звільнили і провели там відповідну роз’яснювальну роботу. Я йду вулицею і зустрічаю тих самих літніх жінок.
– Ну, що, як там «Правий Сектор»? – запитую у них.
– Ой, синку, так добре, – відповідає бабця українською мовою. – Прийшла українська армія, навела порядок і перемогла «Правий сектор».
По суті, не так важливо, у що вірять люди. Головне, щоб це працювало на Україну».

Казахська вата або як боротися з сепаратизмом без грошей
Як зауважив Всеволод Зеленін, масована пропагандистська атака йде нині не лише на Україну, де відбувається війна, а й на країни-сусіди – Білорусь та Казахстан. І що раніше вдасться зупинити цю атаку, то більше шансів буде у цих країн не допустити кровопролиття.
– Білорусь нині перебуває на другому етапі. У них з’явилися якісь козаки, яких раніше ніхто не бачив. Казахстану ж удалось зупинити ще на першому. Як тільки Путін заявив, що ця держава не має власної історії, як відразу (за одну ніч!) був відзнятий фільм на основі героїчного епосу, який розповідає не лише про те, хто такі казахи і звідки вони взялися, а ще й творить образ народу-переможця. І відповідні іміджеві кампанії можна проводити зовсім навіть без грошей. Так, тим казахам, які вішали на свій автомобіль «георгіївські» чорно-оранжеві стрічки, ці стрічки знімали, прикріплювали стрічки в кольорі перемоги – червоному та національному – бірюзовому, а ще – шматочок вати. Просто і дуже дохідливо. І затрат ніяких. А ефект – дуже високий.

Особистий рахунок
На завершення зустріч Всеволод Зеленін закликав кожного з присутніх пам’ятати про свій рахунок, який має кожна українська сім’я або перед радянською владою (революція, голодомор, розкуркулення, колективізація, війна, репресії), або уже перед нинішнім путінським режимом. І боротися за Україну на інформаційному фронті.
– Ми боремося не проти Росії, а за Україну, це принципово важливо. І як би нам зараз не було важко, варто пам’ятати, що в часи революцій, повстань, репресій, висилок у Сибір, масових ув’язнень і розстрілів люди знаходили у собі сили складати анекдоти про бандерівців, сміятися над цими анекдотами і боротися до останньої краплі крові, – зазначив Зеленін.
У Черкасах Всеволод Зеленін також презентував свої книги «Сповідь тренера» та «По той бік правди. НЛП як зброя в інформаційній війні» (остання, до речі, уже заборонена в Росії). Книга «По той бік правди» редакцією «Нової Доби» буде передана в Черкаську обласну бібліотеку, де скористуватись нею зможуть всі охочі.
І автор, і редакція сподіваються, що вона допоможе досягнути того, про що Всеволод Зеленін власноруч написав на першій сторінці: «З великою надією на перемогу!»