Позитивний образ земляка – взірець для наслідування молодим поколінням громадян Української держави

В історії Черкаського краю є чимало людей, життєвий шлях яких примножив її славу. З їхніми іменами пов’язані давні часи й славна козаччина, становлення молодої Української держави та сучасні непрості турботи.

У далекому й близькому минулому, в кожному місті та селі Черкащини завжди були і є люди з високою відповідальністю за долю своєї Вітчизни, для яких найвищим покликанням була турбота про благо народу, готовність відстоювати його інтереси.
Черкаська земля подарувала Україні гетьмана-державотворця Богдана Хмельницького та національного генія Тараса Шевченка. На цій землі народилися відомі українські письменники Олександр Корнійчук, Іван Ле, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, літературознавець Леонід Білецький, публіцист Сергій Єфремов, драматург Іван Тогобочний, композитори Кирило Стеценко і Семен Гулак-Артемовський, художники Іван Їжакевич та Іван Падалка, промисловець-цукрозаводчик, один з засновників раціонального садівництва в Україні Платон Симиренко, підприємці-цукрозаводчики Степан і Кіндрат Яхненки, літературознавець, історик, фольклорист Василь Доманицький, хореограф Василь Авраменко, український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу з боротьби Іван Піддубний, видатний хірург Олексій Коломийченко, політик, публіцист, літературний критик В’ячеслав Чорновіл, професійний актор і режисер театру Володимир Артеменко, кінорежисер Юрій Іллєнко, краєзнавець Михайло Пономаренко та багато інших відомих особистостей.

На землі Черкащини жили й творили такі видатні особистості як Євген Гребінка, Іван Котляревський, Микола Лисенко, Ілля Мечников, Адам Міцкевич, Олександр Пушкін, Василь Симоненко, Григорій Сковорода, Петро Чайковський.

З черкаським краєм пов’язані також імена корифеїв української науки хіміка Олексія Баха, археолога, етнографа, мистецтвознавця Миколи Біляшівського, вченого-грунтознавця Івана Гаркуші, письменника Агантангела Кримського, помолога Левка Симиренка, філософа й педагога Памфіла Юркевича, істориків – Василя Ляскоронського, Івана Гуржія, Іллі Шульги, Івана Шевченка, економіста Сергія Подолинського, програміста й кібернетика Катерини Ющенко, фізіолога й генетика Володимира Моргуна.

Черкащина надихала на творчість вченого-енциклопедиста, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича.
У черкаському краї народилося багато патріотичних починань. Тут розпочався рух п’ятисотенниць, ініціаторами якого були в тридцяті роки XX ст буряководи Марія Демченко і Марина Гнатенко з с. Старосілля Городищенського району. Школою передового досвіду став колгосп „Здобуток Жовтня” Тальнівського району, головою якого 37 років був один із зачинателів колгоспного руху в Україні, двічі Герой Соціалістичної Праці Федір Дубковецький.

Прославилася черкаська земля іменами своїх земляків у роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Немає такої країни в Європі, де б у роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.) не билися з ненависним ворогом черкащани, як немає такого міста колишнього СРСР, яке б не звільняли чи не захищали вихідці з черкаського краю.

Близько 160 уродженців сіл і міст Черкащини у роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. були удостоєні високого звання – Героя Радянського Союзу. Двом із них – генералу армії Івану Черняховському (уродженець с. Оксанино Уманського району) і генерал-лейтенанту Івану Степаненку (уродженець с. Нехайки Драбівського району) це високе звання присвоєно двічі.

Їх небагато в нашій державі, людей, які були б одночасно повними кавалерами ордена Слави і Героями Радянського Союзу. До славної когорти цих богатирів належить і житель Черкащини – уродженець с. Велика Севастянівка Христинівського району – льотчик Іван Драченко.

В історію Перемоги над фашизмом записано ім’я легендарного жителя Черкащини, першого коменданта рейхстагу Федора Зінченка. Саме бійці його полку Михайло Єгоров, Мелітон Кантарія та Олексій Берест встановили у 1945 р. на куполі німецького рейхстагу прапор Перемоги.

Гордиться Черкащина легендарним земляком, генерал-лейтенантом Кузьмою Дерев’янком (уродженець с. Косенівка Уманського району). Історія розпорядилась так, що саме він поставив останню крапку в Другій світовій війні (1939 – 1945 рр.), підписавши 2 вересня 1945 р. Акт про капітуляцію Японії на борту американського лінкора “Міссурі”.

68 років від часу закінчення Другої світової війни (1939 – 1945 рр.) світове співтовариство відзначило 2 вересня 2013 р. Саме з цією подією XX ст. тісно пов’язане ім’я уродженця с. Буда-Орловецька Городищенського району Івана Артеменка. У серпні 1945 р. він – особливо уповноважений радянського командування, який вручив ультиматум про беззастережну капітуляцію Квантунської армії генералу Ямаді Отодзо.

Черкащина дала армії не одного видатного воєначальника, які стали відомими постатями в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. Серед них – уродженець с. Степанці, що на Канівщині, Лев Сквирський. У період з травня 1943 р. по січень 1945 р. він – командуючий 26-ю армією. Черкаський край гордиться й уродженцем с. Велика Бурімка Чорнобаївського району Василем Герасименком, людиною, яка з грудня 1941 р. була командуючим військами Сталінградського військового округу, а з вересня 1942 р. по листопад 1943 р. – командуючим 28-ю армією на Сталінградському, Південному та 4-му Українському фронтах. З березня 1944 р. по жовтень 1945 р. Василь Герасименко – нарком оборони Української РСР і водночас командуючий військами Київського військового округу.

Серед тих відважних, хто ще в передвоєнні роки вступив у боротьбу з фашизмом, було й багато уродженців Черкащини, Героїв Радянського Союзу. Це, зокрема, уродженець м. Сміла, головний військовий радник у республіканській Іспанії (1937 – 1938 рр.), командуючий 1-ю Далекосхідною армією Григорій Штерн та льотчик-капітан корсунчанин Микола Льонченко (загинув у битві за Москву 20 грудня 1941 р.).

Навічно застиг на постаменті в Карантинній Слободі у Севастополі легендарний торпедний катер № 52, яким командував Герой Радянського Союзу уманчанин Афанасій Кудерський. На кримській землі при штурмі Сапун-гори загинув син колгоспного конюха із с. Цибулів Монастирищенського району лейтенант Михайло Дзигунський, закривши своїм тілом ворожу амбразуру. Він загинув, а його взвод виконав завдання – захопив вершину цієї гори. М. Дзигунському Президія Верховної Ради СРСР присвоїла звання Героя Радянського Союзу посмертно. Пам’ять і подвиг його увічнені на діорамі у Севастополі.
Також установлено пам’ятники Героям Радянського Союзу – мужнім уродженцям Черкащини в Одесі – старшому політруку Семену Куниці (уродженець с. Великий Хутір Драбівського району); під Санкт-Петербургом – льотчику Володимиру Гончаруку (уродженець с. Чемериське Звенигородського району). У Миколаєві на могилі десантників-чорноморців постійно горить Вічний вогонь. У складі учасників цього десанту до останнього подиху билися з ворогом і черкащани, Герої Радянського Союзу: заступник командира відділення протитанкових рушниць, уродженець с. Мехедівка Драбівського району Іван Удод і санітар-матрос, уродженець с. Вільшана-Слобідка Уманського району Гаврило Тищенко.

Серед 28 героїв-панфіловців, які стояли на смерть у листопаді 1941 р. під Москвою, був і уродженець с. Черниші Канівського району, Герой Радянського Союзу Григорій Петренко.

Черкащина славна трудовими традиціями. Далеко за її межами в повоєнний період були відомі імена будівельника Василя Заболотного з Черкас, голови колгоспу Луки Іваніщенка з Чорнобаївського району, птахаря Федора Гуржія з Черкаського району, голови колгоспу Тетяни Гаврилової з Тальнівського району, шахтаря Віталія Дубиніна з Ватутіного. Широке визнання здобула праця директора Мліївської дослідної станції Миколи Артеменка, будівельника Миколи Буданцева з Черкас, птахівниці Марії Гвоздь із Золотоніського району, лікаря Івана Гука з Черкас, народного вчителя Олександра Захаренка з Корсунь-Шевченківського району, буряковода Омеляна Парубка з Жашківщини, цукровара Василя Рєзніка з Черкас та багатьох інших відомих черкащан.

Окремим абзацом хочеться згадати письменницьку гордість Черкащини – лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка в галузі літератури – уродженців нашого краю: поета і перекладача, літературознавця і критика, Героя Соціалістичної Праці Миколу Бажана, одного із фундаторів літературного об’єднання „Київська школа поезії” та одного із лідерів андеґраунду „сімдесятників” Миколу Воробйова, українського літературознавця і критика Бориса Деркача, доктора філологічних наук, професора Ігоря Дзеверіна, письменника, літературознавця, перекладача Петра Жура, письменника Василя Захарченка, письменника і драматурга Олександра Корнійчука, письменника Івана Ле, відомого українського письменника, поета, драматурга, публіциста і критика Олександра Леваду, літературознавця Михайла Наєнка, прозаїка, поета, публіциста Володимира Рутківського, поета Василя Симоненка, прозаїка, критика, літературознавця, публіциста, громадського діяча Михайла Слабошпицького.

Створення життєписів відомих уродженців Черкаського краю, популяризація їх життя і діяльності набувають сьогодні особливого значення у громадянському вихованні підростаючого покоління. Адже життєвий шлях кожного з них є реальним, а не абстрактно-теоретичним прикладом громадянина, уособлюючого такі риси як патріотизм, відданість і чесність у служінні своєму народові. Тому позитивний образ земляка – взірця для наслідування молодим поколінням громадян Української держави – має перебувати в центрі уваги краєзнавців.

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x