12 січня 1972 року В. Чорновола, Є.Сверстюка, В. Стуса та тисячі інших свідомих українців КГБ відправило в тюрми, а потім і табори. День українського політв’язня на пропозицію В’ячеслава Чорновола відзначався в політичних таборах і тюрмах та на засланні 12 січня, починаючи з 1975 р. У день початку другої хвилі арештів 1972 року політв’язні подавали політичні заяви і на знак протесту проти репресій, порушень прав людини, жорстокості режиму, оголошували одноденне голодування. На знак солідарності українців підтримували політв’язні інших національних громад.
Події
1722 — Імператор Росії Петро I заснував новий державний орган — прокуратуру. Першим генеральним прокурором Росії став Павло Ягужинський.
1910 — Юна пара з Китаю стала наймолодшими батьками в історії — батькові було 9 років, а матері — 8.
1913 — Йосип Джугашвілі вперше підписався псевдонімом «Сталін».
1919 — Вступ до міста Чернігів частин Червоної армії. Встановлення радянської влади.
1919 — Київ. Єврейське національне зібрання, на якому були присутні представники єврейських громад з провінції, обговорило питання про погроми; висловило незгоду з тим, що призначення міністра єврейських справ УНР відбулось без відома і згоди єврейських організацій.
1920 — Умань, Київська губернія. Вступ до міста частин Червоної армії. Отаман О. Волох як командуючий військами ревкома Правобережжя видав наказ про входження його підрозділів до складу Червоної армії з метою «знищення петлюрівщини-партизанщини».
1923 — Харків. РНК УСРР прийняла постанову «Про вшанування сорокарічної сценічної діяльності М. Заньковецької». Їй було присвоєне звання народної артистки УСРР, призначено підвищену довічну пенсію та перейменовано на її честь колишній Троїцький народний будинок на Театр ім. Заньковецької.
1924 — ЦК КП(б)У надіслав місцевим партійним організаціям закритий лист № 1, в якому повідомлялося про виникнення так званого «червоного бандитизму» — збройних формувань селян-незаможників і безробітних, які грабували заможних громадян, переважно селян або знищували їх господарства під гаслом «Геть НЕП, прямо до соціалізму!». Причинами виникнення «червоного бандитизму», на думку ЦК КП(б)У, стали майнове розшарування мешканців України, безробіття у містах і зловживання представників місцевої влади. Крім членів КНС і безробітних, до складу бандитських формувань входили колишні члени КП(б)У, незгодні з курсом НЕПу, й члени УКП. Найпоширенішою формою селянського «червоного бандитизму» було конокрадство, а бандитизму безробітних — пограбування потягів.
1928 — в США вперше стратили на електричному стільці жінку.
1928 — Москва. ОДПУ видало розпорядження своїм місцевим органам, у тому числі ДПУ УСРР, про реалізацію вилученого у приватників хліба.
1938 — німецький археолог Вільгельм Кеніг при розкопках під Багдадом виявив предмет, який виявився найдавнішою батареєю з гальванічних елементів.
1942 — Рейхскомісар України видав постанову про застосування суворих заходів покарання щодо гірників, що ухиляються від реєстрації на біржі праці і тим самим саботують наказ окупаційної влади про обов\’язкову трудову повинність.
1942 — ЦК ВКП(б) і РНК СРСР прийняли постанову «Про штати, ставки заробітної плати і введення премій для працівників МТС за виконання і перевиконання планів машинно-тракторних станцій».
1942 — Рейхскомісар України Е. Кох видав директиву всім генерал- і гебітскомісарам про умови відкриття початкових шкіл. Навчанням охоплювалися діти віком до 11 років. Але школу дозволялося відкрити при дотриманні певних умов, зокрема: наявність палива, відсутність небезпеки поширення інфекційних захворювань, наявність достатньої кількості благонадійних учительських сил, відсутність потреби використання шкільних будинків для інших необхідних цілей. Запроваджувалася українська мова навчання. Заборонялося використовувати радянські підручники, посібники, плани, програми.
1944 — Війська 1-го Українського фронту зайняли райцентри Сарни, Степань та за участі партизанського з\’єднання О. Сабурова здобули райцентри Висоцьк і Володимирець (Рівненська обл.).
1950 — В СРСР знову запроваджена смертна кара за зраду, шпигунство і саботаж.
1954 — Опубліковані «Тези про 300-річчя возз\’єднання України з Росією», схвалені ЦК КПРС. Тези були написані на замовлення голови агітпропу спеціально організованою з цією метою 1952-го року групою провідних московських і київських істориків.
1965 — Мер міста Торонто (Канада) підписав прокламацію про проголошення 22 січня «Днем української незалежності».
1998 — 19 країн-членів Євросоюзу підписали протокол про заборону клонування людини.
2004 — Найбільше (на той час) у світі круїзне судно «Queen Mary 2» вирушило у своє перше плавання через Атлантичний океан.
2007 — Китай збив власний метеорологічний супутник, здійснивши, таким чином, перше застосування зброї у космосі за останні двадцять років.
Народились
1628 — Шарль Перро, французький письменник-казкар.
1777 — Давидов Степан, композитор, співак і диригент.
1822 — Ленуар Етьєн, винахідник двигуна внутрішнього згоряння.
1873 — Василь Кричевський, український художник і архітектор, патріарх родини Кричевських, що дала українському мистецтву кількох видатних особистостей.
1876 — Джек Лондон, американський письменник.
1878 — Гнат Хоткевич, український письменник, бандурист, композитор, театральний і громадсько-політичний діяч, мистецтвознавець, етнограф.
1903 — Ігор Курчатов, російський фізик, розрозбник радянської атомної бомби.
1907 — Сергій Корольов, видатний український вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор († 1966)
1908 — Жан Делануа, французький актор, кінорежисер, сценарист, володар золотої пальмової гілки Каннів/
1913 — Парасковія (Паша) Ангеліна, радянська трактористка, знаменита учасниця стахановського руху в роки перших п\’ятирічок.
1929 — Мащенко Микола Павлович, український кінорежисер, народний артист УРСР (1983).
1936 — Раймонд Паулс, латвійський композитор.
1941 — Мулявін Володимир, білоруський музикант, композитор , засновник і художній керівник білоруського вокально-інструментального ансамблю «Пісняри»
1944 — Джо Фрейзер, американський боксер, олімпійський чемпіон 1964, чемпіон світу у важкій вазі 1970–1973 (версії WBC та WBA)
1949 — Харукі Муракамі, популярний японський письменник і перекладач.
1956 — Микола Носков, російський і радянський співак, музикант, композитор.
1967 — Рената Литвинова, російська актриса, режисер, сценарист та телеведуча («Богиня: як я полюбила», «Жесть», «Мені не боляче»).
1985 — Артем Мілевський, український футболіст білоруського походження, нападник київського «Динамо» та збірної України.
1986 — Джемма Артертон, англійська актриса, знялась у фільмах «Квант милосердя», «Битва титанів», «Принц Персії: піски часу» та інших.
1990 — Сергій Карякін, український шахіст. У віці 12 років і 211 днів став наймолодшим гросмейстером в історії, внесений у Книгу рекордів Гіннесса.
Померли
1909 — Герман Мінковський, німецький математик.
1940 — Бубнов Андрій Сергійович — російський революціонер, радянський, партійний, державний і військовий діяч; член Реввійськради Українського фронту з 15 квітня по 4 червня 1919-го року.
1976 — Агата Крісті, англійська письменниця.
1983 — Підгорний Микола Вікторович, голова президії Верховної Ради СРСР
1986 — Людвіг Бірман, німецький астроном
2009 — Клод Беррі, французький кінорежисер