6 липня відбулась підсумкова прес-конференція Громадянської мережі ОПОРА щодо результатів громадського спостереження за зовнішнім незалежним оцінюванням у Черкаській області. Під час основної сесії ОПОРА спостерігала за дотриманням процедур проведення ЗНО у містах Черкаси, Умань, Шпола, Золотоноша, Канів, Сміла з чотирьох предметів (англійська мова, українська мова та література, математика, історія України). Про це «Нову Добу» інформує власний кореспондент.
Зокрема, як зауважила Марина Макуха, координатор кампанії громадського спостереження за ЗНО у Черкаській області, цього року зовнішнє незалежне оцінювання пройшло на високому рівні, а усі зафіксовані процедурні порушення є несистемними і не вплинули на загальний результат учасників тестування.
– Серед основних новацій цьогорічного ЗНО – пріоритетність тесту з української мови та літератури, адже ті, хто його не склав, далі просто не проходили. А замість державної підсумкової атестації з української мови і літератури в школі учні складали ЗНО. Окрім того, вперше маємо тести різного рівня складності з української мови і літератури й математики. Окрім базового, можна скласти і поглиблений. Найбільше привернув увагу новий для вступників поріг «склав / не склав». Втілилася цього року ще одна рекомендація громадськості, адже тепер сертифікат дійсний лише один рік, це у свою чергу призвело до збільшення пунктів тестування до 35 (минулого року мали лише 28).
На щастя, не підтвердилися побоювання щодо низької кваліфікації нового персоналу пунктів тестування в усій області. Маємо лише декілька окремих ситуацій в м. Умань. Так, 24 квітня, вперше зустрівши спостерігача на ПТ у м. Умань, персонал заборонив йому бути присутнім на нараді. Проте після того, як спостерігач все ж зайшов на нараду без дозволу, персонал зателефонував у ЦОЯО, після чого ситуацію було вирішено (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (Корпус 2). 12 липня в Уманській філії Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» інструктори не помітили, як 2 абітурієнти спробували винести зошити із ПТ до закінчення тестування, але черговий на виході це помітив і повернув їх назад. Окрім того, під час тестування з математики спостерігача не хотіли впускати до аудиторії, адже він мав освіту інженера. Варто зазначити, що освіта спостерігача не є важливою, адже він не спілкується із абітурієнтами і щодо цього немає обмежень (Уманський національний університет садівництва (Корпус 1). Тут же спостерігачеві зробили зауваження через те, що у нього була паста із синім, а не чорним чорнилом (як це прийнято для абітурієнтів).
Загалом в області підготовка персоналу пунктів тестування була на високому рівні, маємо помітний зріст якості виконання своїх обов’язків і черговими. Проте дехто ще не реагує на розмови в коридорах, діставання телефонів. Так, 24 квітня чергова не реагувала на доволі тривале спілкування по телефону у коридорах абітурієнтів, які направляються до виходу із ПТ (Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради Черкаської області).
Загалом усі пункти тестування було добре підготовлені. Маємо лише одну зальну проблему, коли під час використання лекційних аудиторії (амфітеатрів) унеможливлюється дотримування стандарту щодо відстані між учасниками у 1,20 м і зручне пересування абітурієнтів і персоналу (наприклад, під час проставляння відміток про проходження ЗНО, виходу абітурієнтів із аудиторії). Варто відмітити, що після звернення уваги на це у Черкаському державному технологічному університеті абітурієнтів наступні рази почали розміщувати через ряд.
Також маємо випадок, коли під час ЗНО із української мови і літератури в аудиторії на стіні була ліпнина, яка містила інформацію про літературні роди. Після звернення уваги спостерігача на цей факт представник ЦОЯО попросив відповідального завісити якимось чином, проте після обдумування, як це зробити (завісити усю стіну), відповідальний відмовилася це робити через те, що це доволі важко. Особливо зважаючи на те, що це спостерігач помітив уже, коли абітурієнти сиділи в аудиторії і вже було за декілька хвилин до 11. Як вдалося з’ясувати, питання щодо літературних родів не було (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (Корпус 1).
12 червня спостерігач наприкінці тестування помітив відкриті і завчасно неопломбовані два великих гарно освітлюваних підсобних приміщення в туалеті (Черкаський державний технологічний університет).
Однією із рис цьогорічного тестування стало загальне зниження явки учасників. Винятком тут є лише тестування з української мови та літератури, яке цього року було обов’язковим для усіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Сприяв цьому також факт централізованого довезення учнів шкіл до пунктів тестування – особливо це стосується учасників із сіл, які проходили ЗНО у районних центрах та невеликих селищах.
Варто відмітити і підвищення рівня дотримання процедур тестування його учасниками. Адже спостерігачі відмічають зменшення кількості абітурієнтів, які прийшли на пункт тестування без обов’язкових документів: сертифіката, паспорта чи запрошення-перепустки. Пояснюємо цю особливість тим, що реєстрація учасників на ЗНО проходила у загальноосвітніх навчальних закладах, представники яких пізніше відповідали і за явку учнів у пункти тестування. Уже маємо менше фактів вилучення засобів фіксації, зчитування і відтворення інформації, завчасно підготовлених шпаргалок. Проте 12 липня спостерігачем був виявлений збірник тестових завдань з математики за умивальником в туалеті (Черкаський державний технологічний університет).
Загалом, на усіх пунктах металошукачі використовували уніфіковано, а саме під час технічної перерви для проставляння відмітки у сертифікатів. 24 квітня спостерігачі зафіксували лише один випадок застосування їх на вході у приміщення (Уманський національний університет садівництва (Корпус 4) і того ж дня, коли у міліціонера був металодетектор, але він його взагалі не використовував, навіть під час проставляння відміток у сертифікаті (Черкаський колегіум \”Берегиня\” Черкаської міської ради Черкаської області).
Як і попередні роки було зафіксовано вилучення абітурієнтів із ПТ найбільше під час першого ЗНО (8 осіб), далі цифра зменшувалася, – зазначає Марина Макуха.
Як завжди, деякі абітурієнти надмірно переживають під час написання роботи. Так, учасниця ЗНО в Уманському національному університеті садівництва (корпус 4) не встигла заповнити бланк відповідей і коли інструктор після закінчення часу почала забирати бланк, дівчина влаштувала у пункті тестування істерику. Проте бланк забрали і не дали на її вимогу дописати відповіді, оскільки час на виконання тесту було вичерпано. Як вдалося з’ясувати у інших абітурієнтів у цій аудиторії, інструктор повідомляла про спливання часу, відведеного для написання тесту, робила відповідні записи на дошці.
Деякі абітурієнти були змушені звертатися до медичних працівників. Але після надання допомоги всі учасники тестування поверталися в аудиторію і продовжували роботу над тестом.
Не обійшлося і без випадків неякісного друку, так у декількох ПТ Умані було виявлено проблеми із поганим друком зошитів, які були змушені замінити.
Проте коли одні порушують процедуру, інші через надмірне переживання звертаються під час тестування до медичних працівників, проте таких абітурієнтів цього року було лише 5, що є значно меншим у порівнянні із минулими роками. Цьому сприяла прохолодна погона у час проведення тестування в області.
