Вибори наближаються. Агітаційний сніговий ком все збільшується і стає агресивнішим. Проте, споглядання білбордів на трасах і вулицях, дивує і викликає відчуття дежавю. Таке враження, що на вулиці осінь 2014 року і Україна знову обирає Верховну Раду. Чому партії пропонують виборцям обіцянки, які де-факто не можуть виконати депутати місцевих рад? Як депутат Чигиринської районної ради може скасувати «грабіжницькі тарифи уряду»? Як сільський голова с. Ташлик створить «контрактну армію і замінить нею мобілізацію»? Як фракція в Черкаській міській раді «збереже країну»?

Я розумію навіщо модні столичні політтехнологи використовують старі кліше і намагаються уніфікувати агітаційні меседжі для всіх регіонів. Так дешевше і менш морочливо. Але ж тим самим, виявляється, що партії тримають виборців за дурнів і свідомо занижують планку «маленького українця».

Панове кандидати і ті хто приймає рішення! Думайте стратегічно і масштабно. Обіцяйте і пропонуйте нам тільки те що можете. Ми чекаємо від вас обіцянок вирішення конкретних місцевих проблем і реальних виборчих програм, націлених на розвиток наших міст і сіл. Виховуйте виборця, а він вам віддячить.