Тренер

У нашому виді спорту не бажають «Удачі!», у нас кладуть руку на плече і тихо кажуть «З Богом!». Лише потім відштовхують від плоту тебе з човном.
Ти йдеш на старт і відчуваєш, що не сам, що за плечими в тебе твій ангел-охоронець – твій тренер.
Змагання – це велика відповідальність, бо ти не можеш зрадити вашим (з тренером) спільним напрацюванням, рокам важкої наполегливої підготовки, незчисленним годинам проведених в тренажерних залах та на воді, літрам поту та сліз.

Ось і лічені хвилини до старту. Ти оцінюєш суперника, його психоемоційний стан і борешся зі своїм мандражем, намагаєшся не видати його супернику.
Глибокий вдих-видих. Ще раз пробігаєш очима: на березі тренер, маленька фігурка, ледь помітна серед численних глядачів, але ти точно знаєш – це він! Його впевненість передається тобі, якимось незрозумілим чином. Заспокоюєшся. Тепер, ти відчуваєш, що не сам.
Хвилина до старту. Весло у воді. Перед очима нескінченна дистанція.

Вистріл пістолету і старт! Гул: трибуни, вболівальники, тренери… Ти їх не бачиш і не чуєш, перед очима фінішній створ, з поміж десятка – голос твого тренера і в голові лише одна фраза: «До кінця… до кінця…»
Перетинаєш фінішній створ, підходиш до плоту, тебе дістають з човна, обнімають. Ви чекаєте офіційних результатів фотофінішу.

Тренер завжди поруч. Коли ти злітаєш і коли падаєш, коли думаєш, що це кінець, або коли після тривалої перерви кажеш, що це початок. Він вірить у тебе тоді, коли інші не вірять! І ти ділиш з ним і радість перемоги, і гіркоту поразки. Це ваші помилки і спільні здобутки.
Бережіть свого тренера – бо він найкращий!

P.S.: Присвячую своїм Тренерам – Павлу Кучеру та Олексію Нагуляку

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x