Зараз триває тенденція до масового вербування «всіх і вся» до підписання контракту зі Збройними силами України. Найбільш звабливо діє підвищена місячна зарплата до семи тисяч гривень. У сучасних реаліях, де на «гражданці» середня місячна зарплатня дві з половиною, заманливо, не зважаючи на всі ризики покращити своє матеріальне становище в такий спосіб. Купити омріяний смартфон, допомогти батькам, вирватися з безперспективного села…

З нового року вже набрали 9 000 новоспечених захисників Вітчизни, які мають змінювати в окопах виснажених мобілізованих бійців. На три роки держава знімає собі головний біль з тими, хто буде стоять «на передку».
Мені пощасливилося поспілкуватися з людьми, що віддали своє життя на певний період у руки генералам. Правда вони обоє підписали контракт на три роки ще до війни. З випитаного найбільше зацікавили два випадки.
Перший. Розповідає огрядний, хлопчакуватий, з усмішкою та самоіронією на обличчі 24-річний новоградець, щасливець долі. Як на початку війни, коли строковиків у частині було пару сотень, тривала метушня, один з них умудрився записатись у МПП (медичний полковий пункт) чи просто, взявши відпустку на десять днів, пробув дома, у себе в селі два місяці. І лише потім командування виявило «пропажу», йому подзвонили хлопці й він приїхав у частину. Мабуть хлопець мав витримку удава й ні капельки не хвилювався, сидячи вдома біля телевізора, у той час як його побратими несли службу й за нього.

Другий. Хитренький, програміст, який став інженером-сапером і брав участь у замінуванні мостів на кордоні з Росією, у Чернігівській та Сумській області в кінці березня 2014-го. Два роки пройшли, а загроза не зникла. Він ще потім охороняв кордон у Криму.
І там йому один розвідник показав у бінокль, що твориться на території заводу «Титан». Сотня новітніх російських танків Т-90! «Гради», «Смерчі» та зенітні установки, а що в нас – три танки і два бетеери і все. І хто до чого готується..? Ще казав, що існує лише одна ПДВшна бригада житомирська 95-та. А в ній 13-й батальйон, який сам визволяв міста, які не могли взяти цілі механізовані бригади. Вони завжди рвуться вперед! Ми за ними просто не встигали. Безстрашні! Зробили рейд по всьому «ДНР», притисли москалів до кордону у вересні 2014-го, аби не «Мінські домовленості» то ворогів уже не було б на нашій землі!
Ця емоційна розповідь вразила найбільше, я переоцінив своє скептичне ставлення до фільму «Рейд», який нам показували ще в ДВРЗ щодня, виявилося що інколи вражаюча пропаганда є реальністю..!