Став гортати старі календарі за 1926 і 1930 роки. Мене, колишнього авіатора, зацікавило, куди можна було тоді полетіти літаком. В Україні діяло від 1923 року акційне товариство «Укрповітряшлях» («Укрвоздухпуть»), в Росії – «Добролет», в Баку – «Закавіа». Їх об’єднали у Аерофлот лише у 1932 році. Цікаві інструкції були для пасажирів: «У випадку вимушеного приземлення пасажири зможуть їхати далі потягом у той чи інший бік безкоштовно. Після злету треба стежити за колесами і якщо колесо залишиться на землі або відірветься у повітрі негайно сказати про це пілотові. Категорично заборонено торкатися руками тросів, які проходять у салоні літака».
Календар подає такі авіялінії українського товариства на 1930 рік: Москва-Орел-Харків-Ростов-Армавір-Мінеральні Води-Владикавказ-Махачкала-Баку-Пехлеві-Тегеран. Ще одна лінія: Москва-Орел-Харків-Ростов-Тихорецька-Сочі-Сухум-Кутаїс-Тифліс-Євлах-Баку. Я бував з літаком у Євлаху – приємно було ще раз побачити назву. І остання: Ростов-Тихорецька-Мінеральні Води.
У листопаді 1923 року на Харківському летовищі авіяперевізникам передано літаки, придбані на добровільні пожертви громадян України – «Харківський металіст», «Донецький залізничник», «Харківський пролетарій», «Червоний хімік», «Укрзовнішторг». У 1923–1924 роках побудовано летовища в Києві, Одесі, Полтаві, Єлисаветграді (нині Кропивницький), підготовлено посадкові майданчики в Миргороді, Лубнах, Кременчуці, Первомайську. У травні 1924 року діяли лінії: Харків– Полтава–Київ та Харків–Єлисаветград–Одеса. Згодом введено повітряні лінії: Харків–Курськ–Орел–Москва та Харків–Артемівськ– Ростов-на-Дону. За кілька років відкрито пасажирську гідроавіалінію Одеса–Батумі.
У листопаді 1929 року над Харковом піднявся в повітря пасажирський літак К-5 конструкції Костянтина Калініна, який міг перевозити 8 пасажирів на відстань 800 км. Ці літаки до 1940 року складали основу цивільної авіації СРСР.
Також я поцікавився у старому календарі річковим і морським транспортом в Україні у 1930 році. Отож з Києва можна було поїхати лінією: Київ-Ржищів-Переяслав-Канів-Черкаси-Кременчук-Верхньодніпровськ-Дніпропетровськ. Ще одна лінія: Київ-Остер-Чернігів. Також Київ-Любеч-Гомель. З Чернігова був рейс у Макошино, з Кременчука – у Градижськ. З Херсону плавали у Бобровий Кут, а також лінією Херсон-Каховка-Нікополь-Запоріжжя. З Миколаєва ходили пароплави у Вознесенськ.
На морі були триваліші рейси. Зокрема Одеса-Євпаторія-Севастопіль-Алупка-Ялта-Алушта-Судак-Феодосія-Керч-Анапа-Новоросійськ-Геленджик-Джубга-Туапсе-Сочі-Адлер-Пиленкове-Гагри-Гудаут-Новий Афон-Сухум-Очемчирі-Поті-Батум. Були лінії Севастопіль-Ялта, Ялта-АйТодор- Мисхор-Алупка-Сімеїз. З Ялти був рейс до Гурзуфа і Алушти. З Одеси у Херсон і Миколаїв. З Ростова можна було припливти у Маріюпіль-Бердянськ-Керч-Феодосію-Судак-Алушту-Ялту. Був також з Чорного моря рейс Одеса-Константинопіль-Олександрія.
Варто читати старі календарі. Багато нового там можна знайти.
