Я сонцезалежна. Я люблю сонце. І дощ я люблю. І сніг. Але більше – сонце. Я – сонцезалежна. Тому що дощ – це відпочинок, це меланхолійни настрій, це – сльози неба.
Сніг – це звісно радість, різдвяний настрій, ну, як у фільмі «Ніч перед Різдвом»… І це обов\’язково – лопата! Так, саме вона. Прибирання снігу цього року стало «улюбленою» справою майже для всіх. Звісно ж у переносному значенні.
Та все ж, варто лише показатися сонячному промінчикові з-за хмар, як мій настрій поліпшується. Моя життєва енергія починає відновлюватися. І життя налагоджується.
Навіть якщо потрібно йти прибирати сніг!