Мабуть, тільки ледачий не писав про вибори. Тре й собі, чи шо…

Кажу відразу, не голосував ні за того, ні за іншого, хоча як людина мені чимось імпонує кожен із тих, хто пройшов у другий. Та й схожі вони насправді більше, ніж відмінні. Обидва з нічого створили себе, щоправда кожен в тих реаліях, в яких його поставило життя. Кожен по-своєму хороший батько і чоловік, кожен спеціаліст у своїй справі. Кожен має стійку систему моральних цінностей, яку сформувало його оточення, життєвий досвід і той шлях, який довелося пройти до цього.

І кожен буде використовувати свій попередній досвід, зв’язки та досягнення в тих галузях, в яких було досягнуто попередніх успіхів.

А вибір? А вибір схожий на той, що ми мали рік тому. Тільки тепер на місцевому рівні. Між незвичним, не до кінця зрозумілим, але мрійливо красивим тим, що може бути, і реальним, чітким і вже добре знайомим і тому не надто цікавим, але тим, що вже не раз було і як не крути, але хоч якось а таки працювало. Що обрати, синицю чи журавля? Мовчки платити за вивезення того, чого немає і прибирання того, чого не було, тихенько посміюючись “а наш то, наш, бачили, що знову вчудив”, але ходити по встелених плиточкою вулицях, а не чавкати по багнюці, чи знову повірити в молодого, успішного, без великого досвіду виживання в позалаштункових неглянцевих реаліях цього світу, зате з колосальною енергією і дитячим запалом в очах? А якщо ця мрія тільки й лишиться мрією? А якщо ні? Якщо йому вдасться те, чого не вдалося всім попереднім? Час то зараз інший! Чи не інший? Чи той самий лише з новими примочками?

Заплутав? А то не я, то мене, тобто нас. Із всього цього павутиння смислів для мене реальним лишається лише один. Для багатьох цей вибір знову буде не за одного, а проти іншого. І це дуже погано насправді, бо компроміси, вони лише здаються красивими, а насправді завжди лишають по собі той “осадочек-то-астался”, про який ідеться в відомому анекдоті.

Хочеться завершити позитивною нотою, тіпа “все буде добре” і “ми варті найкращого”. А воно шось не завершується… Може, тому що досі сам для себе не вирішив, в який бік із вищеназваних перегнуться ваги мого власного вибору. Саме тому зараз уважно стежу за продовженням кампанії обох. Не за словами, бо ми їх вже почули ще в першому турі, а за вчинками, методами, способами дії в критичній напруженій ситуації, саме в такій, де доведеться працювати більшість часу майбутньому мерові. Охочим пропоную робити те саме. Бо як не крути, а свій вибір нам доведеться зробити і він дійсно має бути обдуманим, тобто таким, щоб потім за нього не було соромно.