«Сонячними» у всьому світі називають дітей із синдромом Дауна – настільки вони добрі, відкриті та беззахисні. Вони просто не здатні когось образити, оскільки начисто позбавлені агресії. Вони не вміють ображатись і злитися. І, як усі діти, вони люблять гратися, танцювати, читати, пустувати, пізнавати щось нове. Але жити, розвиватися, вчитися і виявляти свої таланти діти із синдромом Дауна здатні лише в атмосфері любові. Їм потрібно лише трохи більше допомоги, уваги та розуміння – як із боку сім’ї, так і всього суспільства.
Синдром Дауна: суть проблеми
Синдром одержав назву на честь англійського лікаря Джона Дауна (John Down), який уперше описав його в 1866 році. Зв’язок між походженням природженого синдрому і зміною кількості хромосом був виявлений тільки в 1959 році французьким генетиком Жеромом Леженом.
Понад 100 тисяч дітей із синдромом Дауна народжуються щорічно у світі, приблизно 1 на 1000 малюків з’являється із таким діагнозом. В Україні станом на сьогодні нараховується 3 780 таких дітей. Частота синдрому серед немовлят в Україні становить один випадок на 700 дітей.
Цей феномен з наукової точки зору пояснюється так: «Більшість людей має 23 пари хромосом (усього 46) – половину від батька, половину – від матері. Проте у випадку синдрому Дауна, дитина народжується з додатковою копією або частиною копії 21 хромосоми. Тобто, загалом – 47 хромосом. В організмі все взаємопов’язано, і поява додаткового генетичного матеріалу впливає на всі біологічні процеси, змінює розвиток тіла та мозку дитини, що може спричинити розумові та фізичні особливості. Діти із синдромом Дауна проходять усі етапи розвитку, як і звичайні діти, але з деякою затримкою».
Але погляди всіх прогресивних цивілізованих людей сьогодні об’єдналися в одному: діти із синдромом Дауна – це не інваліди! Це суть проблеми, яка хвилює багатьох психологів, педагогів. Це звичайні діти, які можуть жити в нашому суспільстві й не просто жити, але і навчатися, і працювати, і заробляти гроші. Люди з синдромом Дауна все ще борються зі стереотипами та міфами, але вони знову й знову доводять, що цей стан – лише частина їхньої особистості, яка не визначає їх і не обмежує їхні можливості. Тому так важливо ділитися інформацією та поширювати культуру прийняття, інклюзії та поваги до цих дітей.
Саме тому в 1980-х роках уперше жовтень був оголошений Всесвітнім місяцем обізнаності про синдром Дауна і відтоді він відзначається щороку. Це час спростувати поширені міфи та стереотипи про людей із синдромом Дауна, розповісти про їхні особливості, здібності й досягнення.
Цю традицію підтримали працівники комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». Саме на базі цього закладу 26 жовтня 2023 року фахівці ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти провели круглий стіл «Закономірності розвитку дитини з синдромом Дауна в різних сферах життя» для керівників інклюзивно-ресурсних центів області, які працюють із дітьми з особливими освітніми потребами.
Основною метою круглого столу була просвітницька робота з висвітлення актуальних питань із розвитку та навчання дітей із синдромом Дауна, використання програмово-методичного супроводу та методик міжнародного досвіду в роботі з дітьми із особливими освітніми потребами.
На початку зустрічі ректорка інституту, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти Наталія Чепурна підкреслила актуальність цієї теми і важливість розуміння суспільством даної проблеми та підтримка людей із цим синдромом.
Завідувачка ресурсного центру Оксана Криницька також зробила акцент на тому, що робота заходу насамперед спрямована на те, щоб звернути увагу громадськості на проблеми осіб із особливими освітніми потребами та зокрема «сонячних» дітей, сформувати толерантне ставлення до дітей із особливими потребами.
Уперше день людей із синдромом Дауна був проведений у 2006 році, його ініціаторами стали Європейська асоціація Даун-синдром (EDSA) та Всесвітня асоціація Даун-синдром (ІDSA). У грудні 2011 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 21 березня Всесвітнім днем людей із синдромом Дауна.
Ще його називають: «Шкарпетуйся». У цей день одягають на ноги, зав’язуються на одежі, шкарпетки різного кольору, щоб уявити, як відчуває себе дитина, коли вона йде по місту, а на неї обертаються. Діти із синдромом Дауна в таких шкарпетках різнокольорових ходять усе життя.
Щороку асоціація Down Syndrome International закликає друзів із усіх країн приєднатися до всесвітнього флешмобу й показати, яку важливу роль відіграють люди з синдромом Дауна в нашому суспільстві.
Таким чином демонструється солідарність із людьми з непарною хромосомою, і водночас звертає увагу перехожих, зрозумієте, як це − бути не таким, як більшість.
Захід був проведений у формі тренінгу. Методисти ресурсного центру Валерія Басик та Юлія Вейлерт допомогли керівникам інклюзиво-ресурсних центрів практично відпрацювати та засвоїти ознаки дітей із синдромом Дауна, використання програмно-методичного супроводу в корекційній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
Фахівці ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти поділилися своїм досвідом роботи із дітьми з синдромом Дауна й представили деякі цікаві методичні поради.
Методики навчання дитини із синдромом Дауна
Існує велика кількість методик, що дають змогу ефективно навчати та розвивати дітей із синдромом Дауна. Але цей процес важче і триваліше, ніж засвоєння аналогічних умінь і знань звичайною дитиною. Чим раніше починати заняття з дитиною, тим більше шансів досягти успіхів. Основним дидактичним принципом у навчанні таких дітей є залучення не одного, а різних органів чуття при сприйнятті інформації. Насамперед необхідно забезпечити унаочнення, а для покращення результату навчання використовувати дотик, слух і кінестетичні відчуття. Наприклад, певний матеріал показати, озвучити, дати можливість доторкнутись (якщо це можливо) тощо. Процес засвоєння нових знань повинен відбуватись маленькими кроками; одне завдання доцільно розбивати на кілька частин. Заняття треба зробити якомога цікавими і приємними для дитини. Усі, навіть найменші досягнення та успіхи дитини відзначати похвалою та заохоченням.
Методика формування основних рухових навичок (ОРН)
Ця методика розроблена Петером Лаутеслагером, голландським фізіотерапевтом, праці якого присвячені проблемам рухового розвитку та спеціалізованої допомоги дітям із синдромом Дауна.
На малюнку схематично зображені послідовні рівні розвитку.
«Маленькі сходинки»
Це програмно-методичний супровід ранньої педагогічної допомоги дітям із синдромом Дауна, що спонукає їх до більш повної взаємодії із навколишнім світом. Розроблений у австралійському університеті Маккуері, він із успіхом застосовується в багатьох країнах.
Соціально-психологічна модель Портаж (Portage)
Методика, розроблена у США в 70-х роках минулого століття, з успіхом використовується в багатьох країнах світу. Метою Портаж є робота із сім’ями, які виховують дитину з особливими потребами. Сім’ю відвідує фахівець у питаннях домашніх відвідин.
Методика розвитку мовлення й навчання читання Ромени Августової
Це оригінальна методика розвитку мовлення дітей із синдромом Дауна.
Засоби альтернативної та підтримуючої комунікації (ААС)
Мовлення дітей із синдромом Дауна часто незрозуміле для оточуючих. Це зумовлено затримкою мовленнєвого розвитку, порушеннями звуковимови та просодики. Для того, щоб дати дитині можливість порозумітися з оточуючими, необхідно використовувати засоби альтернативної та підтримуючої комунікації (ААС).
Іпотерапія
Корекційна верхова їзда – іпотерапія є дуже ефективною та багатофункціональною для вирішення завдань реабілітації дітей із синдромом Дауна.
Система «Нумікон»
Дитині із синдромом Дауна важко засвоїти знання з математики, навіть елементарні, необхідні в повсякденному житті. «Нумікон» – це набір навчальних матеріалів і спеціально розроблена методика для засвоєння основ математики.
Щоб дитина із синдромом Дауна могла діяти самостійно, необхідно працювати над:
Розвитком уваги та пам’яті
Логічні завдання
Розмір, форма, колір (навичка активного використання)
Конструктивна діяльність – основа для розвитку просторових уявлень.
Навчання рахунку (числова послідовність, навичка перераховувати предмети із підведенням підсумку, співвідносити кількість із числом)
Ігрова діяльність (сюжетно-рольова гра допомагає розуміти мету і послідовність дій)
З допомогою:
Сортування по кольорах
Пальцевий захват
Логічні завдання
Сенсорний розвиток
Координація рухів
Нейронні зв’язки та кінезіологія.
Учасники круглого столу залишили позитивні відгуки про проведення заходу та висловили думку щодо організації подібних зустрічей у майбутньому.
