За чашкою кави та живою бесідою. Як у Черкасах проходять зустрічі книжкового клубу

За чашкою кави та живою бесідою. Як у Черкасах проходять зустрічі книжкового клубу

Коли закінчується робочий тиждень та настають вихідні, вони обирають затишне місце, кладуть до сумки книгу та вирушають на зустріч. Вони – це черкаські книголюби, учасники книжкового клубу. За чашкою улюбленого напою, під звуки музики, за безпосередньою розмовою… Саме так відбуваються зустрічі. Клуб об’єднує любителів літератури різних жанрів та епох, розповідає модераторка Марина Колесник. Тут, каже, немає неправильних думок. Кожен може розповісти про те, чим найбільше зачепила книга.

«У Черкасах є дуже багато людей, які читають. Хочеться з кимось поділитися та поговорити про книги, обговорити щось цікаве, чи поділитися новинками», − розповідає Марина.

Відтак, каже дівчина, вирішили збиратися вихідними. А предметом розмови стають різноманітні книги. В основному – це проза. Утім, учасники планують читати й поезію. Серед прочитаного як фантастика, так і класика.

«Брали й світову, й українську класику. Обираємо книги, після прочитання яких є багато точок зору. На нашому телеграм-каналі ми обираємо шляхом голосування, яка саме нас книга цікавить. Та, що набере найбільше голосів, стане предметом нашого обговорення під час зустрічі клубу», − пояснює модераторка.

Книжковий клуб збирається тричі на місяць. Тому не складно підрахувати кількість прочитаного. Марина зізнається, лише минулоріч прогорнула сторінки ста вісімнадцяти книжок. Дівчина веде перелік літературних творів і себе називає «книгозалежною». Каже, подобається все – від процесу купівлі до самого прочитання.

«По-перше, будь-яка книжка, якщо це художня література, − це інший світ. Вона дає можливість відволіктись від сьогодення. Додає нову інформацію. По-друге, усі читають книги зараз лише українською мовою. Ми підтримуємо наш український книжковий ринок. А якщо врахувати те, що я українською повсякчас почала спілкуватися два роки тому, це допомагає мені розширювати свій словниковий запас. Мені подобається дивитися на стилі того, як пишуть», − говорить Марина Колесник.

Цього разу учасники для обговорення обрали українську класику. На столах – «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ’яненка. Творові близько двохста років, розповідає учасниця клубу Марія Панжинська. Кожен рядок, каже дівчина, читає уважно. Найцікавіші фрази підкреслює, а на сторінках приліплює закладки. Відтак легко знаходить потрібну цитату. Марія вважає себе учасницею новою.

«Я недавно доєдналася до клубу. Була на трьох зустрічах і також я була на новорічній зустрічі. Була на обговореннях «Коханець Леді Чатерлей» і «Різдво з червоним кардиналом». Звісно, дуже важливо читати книги. Це розвиває пам’ять, увагу, а також дає певний досвід. Для себе я знаходжу цікаві приказки і прислів’я, які зможу використати в повсякденному житті», – розповідає Марія.

Зустріч починається із обговорення перших вражень. Далі модераторка розповідає коротку біографію письменника Григорія Квітки-Основ’яненка. Почасти життєпис автора може вказати на те, чому в творі порушені ті чи інші теми. «Конотопська відьма» − це сатирично-фантастична повість у другій книзі «Малоросійських оповідань» письменника. Як пояснює модераторка книжкового клубу, обговорення зразків української класики є дуже важливим. Предметом розмови стають як персонажі твору Квітки-Основ’яненка, так і їхні вчинки.

За столиком у місцевому кафе починається жвава розмова. Говорять не про політику чи новини шоу-бізнесу, а про те, чи міг би літературний герой вчинити інакше. Костянтин Омелян прийшов до клубу, бо хотів популяризувати читання серед чоловіків. Зізнається, що протягом останніх трьох років прочитав близько семидесяти творів. У своїй домашній бібліотеці зібрані як література для саморозвитку, повчальна, так і художня.

«Читати корисно! Це дуже розвиває і пам’ять, і світогляд. Книги розвивають фантазію. Мене особисто вони відволікають від того, що відбувається довкола. На годинку можна поринути в той віртуальний світ книги ну і, до прикладу, політати з драконами», − розповідає хлопець.

А ще, каже, що повість «Конотопська відьма» сподобалася своїм оригінальним письмом: «Таке старе письмо незвичне для сучасного сприймання. Я читаю все, що мені спаде до душі: історичні твори, фантастику, детективи…».

Щоразу на зустрічі книголюби донатять на Збройні Сили України. А далі слідкують за потребами своїх друзів-військовослужбовців, передають їм кошти та звітуються. Долучитися до книжкового клубу запрошують усіх охочих. Бо ж, як говорить модераторка Марина Колесник, книги – це те, що об’єднує людей різного віку та професій.

 

https://www.instagram.com/bookcoven.club/?igsh=bzZqeWl2N2libjkz

 

Слава Ярова

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x