Коли дитина вперше за довгий час посміхається, а її мама підходить та обіймає – це дає наснагу, певні організатори проєкту психологічної підтримки дітей та їхніх батьків у воєнний час «Ти − переможець».
Керівниця цього проєкту, присвяченого незламним дітям Оксана Хряпак розповідає, що надавати психологічну допомогу фахівці планують у особливий спосіб − за допомогою поєднання двох терапій: казкотерапії та арттерапія. Учасниками такої події є діти, які разом із батьками шукали прихисток від війни, у кого загинув батько або пропав безвісти, а також діти з особливими потребами.
«Основна мета надати дітям психологічну допомогу, щоб вони змогли розвантажитися, покращити свій психологічний стан. Тому що під час війни це дуже потрібно. Наш проєкт стартував ще до нового року. У циклі різдвяно-новорічних заходів ми охопили 519 дітей із різних громад. Це були Золотоноша, Драбів, діти міста Черкас, Руськополянська територіальна громада, Чигирин та Канів», − розповідає Оксана Хряпак.
Діти знайомляться з черкаською письменницею Анною Григорович. Обмінюються словами вітань та першими посмішками. Дітям пані Анна дарує збірку своїх казок «Зелений трамвай» із підписом, а також різнобарвну розмальовку. Її уважно роздивляється Мілана Шаповал. Дівчинка зізнається, читатиме книгу з великим задоволенням. У той же час створює янгола з ниток.
Її мама Оксана Шаповал чекає поруч. Каже, завдяки проєкту донька змогла відволіктися від події, які спіткали її родину − поїхати до Польщі в Закопане.
«У нас тато зниклий безвісти з лютого 2022 року. Чекаємо, віримо, що він повернеться! Він живий! Таким діткам дуже потрібно відпочинок, по-друге, що вони спілкуються між рівними собою, тому що часто в школах буває булінг за те, що тата немає, тато пропав, або той же аспект грошей, що ти можеш собі дозволити більше, бо ти отримуєш гроші за тата», − говорить Оксана Шаповал.
Жінка розповідає, така арттерапія дітям дуже потрібна оскільки з кожним із них спілкуються психологи, дають поради як малечі, так і батькам.
Співорганізаторка проєкту «Ти − переможець» Тетяна Очеретяна розповідає, такий захід спочатку народився у відео форматі й одразу сподобався малечі.
«Наша письменниця − казкарка Анна Григорович і психологиня Людмила Бондаревська зробили спільно зі мною телевізійну версію. Ми записали 8 програм. Це була така казкотерапія у студії. Цей формат дійсно набрав обертів і був популярний. Але потім народилася ідея з телевізійного формату зробити живі зустрічі. Далі об’єдналися казкарка, яка читає українські народні казки в музеї та народні майстри», − говорить Тетяна Очеретяна.
Аби реалізувати проєкт на повну, співорганізатори почали шукати донорів. Ними стали ротарійці зі Сполучених Штатів Америки, доєдналися і ротарійці Німеччини.
«Але також була умова, що ми проводимо ці заняття не тільки у Черкасах, а в обласному краєзнавчому музеї. Доєдналися діти Чигирина і Канева. Серед донорів були представники міст-побратимів. Понад 800 дітей задіяні в цьому проекті», − розповідає пані Тетяна.
Фахівці займаються з дітьми двох вікових груп. Перша – це малеча до 5−7 років. Попри такий ще зовсім юний вік, вони вже відчули весь подих війни. Для них казкарки читають українські народні казки, бо вважають їх джерелом мудрості:
«Це є ті джерела, той початок, із яких ми всі виходимо. І діти мають це знати. Для мене особисто було відкриттям, коли сидить 15 дітей, із яких лише одна знала казку «Пан Котський».
У той час, коли казкарка читає книгу, діти власноруч створюють виріб. Вони слухають цікаву історію, а ще долучаються до творчості. Головною метою такої події є бажання відволікти дітей від лихоліть війни, повернути дітям усмішку, зробити їхнє дитинство радісним попри війну, попри те, що вони пережили.
Друга вікова група − це старші дітки 7−12 років. Казкотерапією з ними займається письменниця Анна Григорович, яка читає свої власні твори й майстриня Людмила Скрипник, яка долучає дітей до декоративно-прикладного мистецтва.
Тетяна Очеретяна зізнається, попри те, що асортимент у книжкових крамницях майоріє барвами різних видань, українську народу казку в якісному перекладі та оформленні знайти складно:
«Дуже багато кальки, багато суржику, багато неякісних видань. Знайти книгу з українською народною казкою навіть на 33-му році незалежності − складно», − каже Тетяна Очеретяна.
Співорганізатори почасти й самі роблять для себе відкриття разом із дітьми. Як-от те, що ту чи іншу казку на Черкащині чи Полтавщині, записав Іван Франко або ж Панас Мирний.
Під час арт-терапії працює і психологиня Анастасія Заболотня:
«Я звітуюся, дивлюся на динаміку групи, на стан дітей, можу вставляти свої психологічні тренінги задля розвитку та для пропрацювання певних страхів, тривожностей. Тому такий спектр моїх завдань тут досить широкий», − розповідає психологиня.
Фахівчиня зізнається проєкт наповнює невимовною силою і її саму:
«Видно результат після таких робіт, видно їхні захоплюючі очі, їхні посмішки щирі, як вони діляться своїми фантазійними історіями. Особливо зараз − це група маленьких діток, то в кожного є своя історія, вони її захопливо розкажуть».
Пані Анастасія пояснює, на сьогоднішньому занятті діти мали розмалювати будиночок. У кожного він матиме свої барви та історії. Це дуже важливо, аби визначити психоемоційний стан кожного.
«Наприклад, зараз вони зроблять будиночок, кожен може розповісти, чому саме ось там, у тому місці. Після таких зустрічей ти виходиш не стільки потративши ресурс, а навпаки його набувши. Насправді, уже дещо можна розуміти, навіть просто споглядаючи за тим, як дитина сидить, як вона комунікує з іншими, чи може вона всидіти довго на місці, наскільки їй важко його уквітчати, наскільки важко обрати той чи інший колір, чи неможливо це зробити», − розповідає Анастасія Заболотня.
У Чигирині курує проєкт «Ти − переможець» відділ соціального захисту Чигиринської міської ради, говорить його керівниця Світлана Піднебесна. Вона співпрацює з Ротарі-клубом «Синергія» та Ротарі-клубом «Черкаси-центр».
«Наша тісна співпраця почалася ще з того року. Першим проєктом, який ми почали в Чигиринській громаді був проєкт «Ти – переможець», який діє і сьогодні. На сьогодні цей проєкт розрісся в своїй кількості й охопив не тільки внутрішньо-переміщених діток нашої громади, а він охопив і діток Чигиринських ліцею No2, а також діток із особливими потребами реабілітаційного центру обласної ради», − говорить Світлана Піднебесна.
Зі слів фахівчині, діти чекають цього проєкту кожен тиждень і до відділу соцзахисту звертається все більше навчальних закладів вони хочуть брати в цьому участь. Жінка певна, сьогодні діти, які постраждали від війни потребують дуже великої уваги й потрібно й надалі надавати їм психологічну підтримку, а також шукати корисні проєкти.
Слава Ярова
