За останні десять років український кінематограф пройшов значний шлях розвитку, здобувши визнання як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні. Після Революції Гідності 2014 року українські кінематографісти активно висвітлювали важливі суспільні проблеми і політичні події через призму кіно. Фільми такі як «‎Донбас» Сергія Лозниці, «‎Кіборги» Ахтема Сеїтаблаєва та «‎Атлантида» Валентина Васяновича стали важливими свідченнями часу й здобули визнання на міжнародних кінофестивалях.

Крім соціально-політичних фільмів, український кінематограф не зупинявся на цьому. Молоді режисери та сценаристи виводять на екрани свіжі ідеї й нові тематики. Кіностудії почали активно співпрацювати з європейськими та світовими виробниками, що сприяло підвищенню якісного рівня українських фільмів. Стрімкий розвиток інфраструктури, удосконалення технічного обладнання і підвищення кваліфікації фахівців зробили український кінематограф більш конкурентоспроможним і привабливим для іноземних інвесторів та глядачів.

Сьогодні ми зібрали добірку трьох українських фільмів, що, на наш погляд, варті вашого перегляду на вихідних.

Добірку відкриває фільм, що зібрав цілу низку нагород та номінацій як в Україні, так і на міжнародному рівні. «‎Памфір‎» (2022) за режисерством Дмитра Сухолиткого-Собчука. Сюжет розповідає про головного героя Памфіра, який був колись контрабандистом, але зараз він зразковий сім’янин, який повертається до рідного села на заході України після кількох років роботи за кордоном. Він вирішує заробляти чесною працею, щоб показати гарний приклад своєму синові-підлітку Назареві. Плани Памфіра змінюються через інцидент із його сином: Назар підпалює документи батька, а разом із ними і місцевий дім молитви. Тепер, щоб відшкодувати завдану шкоду, Памфір змушений повернутися до кримінального життя і знову зайнятися контрабандою.

Після перегляду створюється враження, що «‎Памфір» є великим і комплексним фільмом, який сподобається як звичайним глядачам, так і досвідченим кіноманам. Фільм підіймає такі теми як віра, релігія, сім’я, батьківство, совість, вибір, внутрішня та зовнішня боротьба, водночас відповідаючи жанровим стандартам захопливої кримінальної драми.

Подивитися трейлер до фільму «‎Памфір».

Фільм номер два – це вже згадана на початку «‎Атлантида» (2019) Валентина Васяновича. Ця картина розповідає про післявоєнну Україну з точки зору 2019 року та життя головного героя Андрія, ветерана АТО, із проблемами адаптації до мирного життя. Нерозуміння, як зреалізувати себе на фоні життя в депресивному зруйнованому Донбасі, де всі підприємства та заводи закриваються, а люди тікають, аби знайти краще життя.

Це все доповнюється доволі важкими кадрами роботи патологоанатомів, що навіть після закінчення війни знаходять рештки загиблих солдатів. Темп фільму досить повільний, аби глядач зміг відчути кожну сцену та мав час осмислити те, що він побачив. Це залишає після перегляду багато думок про те майбутнє, що може нас очікувати, та ті речі, що ми зараз маємо й повинні цінувати.

Подивитися трейлер до фільму «Атлантида».

Останній фільм – більш позитивний. «Мої думки тихі» (2019) – це повнометражний дебют Антоніо Лукіча в жанрі драмеді. За сюжетом – перша сучасна українська драмеді. Молодий звукорежисер Вадим отримує завдання записати спів рідкісного птаха. Для цього він вирушає у складну подорож до кордону. Разом із ним у дорозі його мама Галина. Спостерігати за їхніми стосунками часом буває нестерпно, оскільки вони можуть нагадати ваші власні суперечки з мамою або історії ваших друзів.

Критики та глядачі підкреслюють гумор цього фільму, що задає високу планку і не залишає без посмішки жодної людини.

Подивитися трейлер до фільму «Мої думки тихі» .

Читайте також: Студенти з Краматорська розмалювали укриття черкаської школи.

Більше новин – у нашому телеграм-каналі.