БЛОГИ


Новина із категорії: Валентин Лазуренко, RSS

Роздрукувати        Друкована версія
Продовжую цикл народознавчих матеріалів про неповторний український народний етикет. Сьогодні поведемо розмову про етикетні норми в українській обрядовості народження людини.

Етикетні норми пов’язані з народженням, несли в собі цілий комплекс обрядових дійств. Найзагальніші норми пологового етикету, були наступні (зазначаємо в порядку розвитку родильних подій): 1) місце пологів зберігалось в таємниці; про це могли знати лише породілля, її чоловік та баба-повитуха; 2) пологи приймала жінка-акушер, яка в народі мала назву «баба-повитуха»; прийнято було її кликати в останній момент; 3) традиційним місцем пологів була комора, лазня або навіть поле; 4) прийнято було, аби прищепити, якщо народжувався хлопчик, риси майбутнього гарного господаря, відсікати під час родів пуповину на сокирі, а якщо народжувалась дівчина, і щоб була гарною господинею та прялею - на гребені; 5) застосовували різного роду оберегові прийоми: обкурення тощо; 6) після пологів, аби зняти їх таємність, прийнято було вивішувати на високій жердині сорочку породіллі; запалювали багаття, а в західних регіонах України, стріляти з рушниці; 7) обов'язковою нормою етикету були провідини сусідами та близькими родичами породіллі; прийнято було відвідувати лише заміжнім жінкам і не з пустими руками, а з подарунками; 8) перша купіль дитини була обрядовою і символічно-магічною; купали дитину обов'язково у свячених травах і обсушували потім, обов'язково біля палаючої печі; 9) обов'язково, за народним етикетом, повинно було бути перше частування рожениці і вшанування новонародженого; на дане частування, яке мало назву родини ішли з полотном для пелюшок та обрядовою їжею; накривати стіл і пригощати усіх повинна виключно лише баба-повитуха, яку, після завершення трапези, обов'язково частував хлібом-сіллю та підносив подарунки у вдячність - чоловік породіллі; 10) народженій дитині прийнято було відразу давати ім'я; за тогочасними нормами, це повинно було бути таке ім'я, яке б приносило щастя і добробут немовляті; якщо дитина народилась в день релігійного свята, то прийнято було давати їй ім'я того святого, чий празник був в цей, або за декілька днів до чи після народин; дитині яка народжувалась поза шлюбом, за нормами етикету, прийнято було давати негарне ім'я; 11) обов'язковою нормою родильного етикету було проведення традиційного обіду, який відбувався після хрестин дитини, у найближчу неділю чи свято; кількість гостей регламентувалася батьками новонародженого, але обов'язково повинні були бути присутніми баба-повитуха та куми; приходили на обід не з пустими руками: чоловіки - з хлібом, жінки - з власне приготовленими українськими народними стравами та мукою; принесені страви подавали на стіл; вживання спиртних напоїв (горілки чи вина) - мінімальне, лише «для настрою»; ритуальною стравою була каша (пшоняна або ж гречана), яку подавали в горшку і з якою проводили ряд обрядових дій: хрещений батько розбивав горщик з кашою, але обережно, аби каша залишилась цілою, і вершок каші, разом із тарілкою, на якій лежали гроші подаровані гостями, передавав матері дитини; він же розділяв кашу між всіма присутніми, а черепки битого горщика викидав у город, щоб «гарбузи родили»; 12) за етикетом, ідучи на хрестини обов'язково несли букетики із живих або сухих, якщо взимку, квітів та трав (волошок, м'яти, рути, барвінку, ромашки, чорнобривців); в букет повинні були обов'язково входити гілочка калини та колосок вівса, пшениці чи жита («Їхала баба з торгу, везла квіток торбу, то з рожі, то з калини - до Ганки на хрестини»); букетів повинно було вистачити всім присутнім, вручення квітів міг здійснювати кум; 13) обрядовим хлібом - був калач, які пекла господиня дому з розрахунку на всіх гостей; роздають калачі господарі, а гості швидко повинні вставити роздані їм букети в центр калача, щоб дитина незабаром «стояла і в'язи тримала»; 14) як правило, у день річниці дитини виконується обряд постригу, який символізує перехід її в новий, вищий віковий період; на цей ювілей запрошували обов'язково бабу-повитуху та хрещених батьків; посеред хати простелявся вивернутий догори кожух на який садовили хлопчика і в якого хрещений батько вистригав навхрест трішки волосся; якщо в сім'ї була дівчинка, то за народним етикетом, її не дозволялось постригати, як хлопців, їй регламентувалось лише, та й то лише через п'ять (в деяких регіонах України через шість) років після народження, урочисте, із запрошенням хрещеної матері, заплетення навхрест перших кісок.

Теги: черкаси, черкаська область,

Черкаси наживо

Трійко здорових малюків нещодавно народила черкащанка в обласному перинатальному центрі. Двоє хлопчиків та дівчинка-крихітка зявилися на світ
Антоніо Коррейя закінчив роботу над першим стінописом у Черкасах. За тиждень на тлі школи №15 португалець намалював ластівок, які обминають стовпи.
< >
Без планів на літо ...
Юлія Вовкодав, RSS
Все минеться ...
Анна Крутіхіна, RSS
Прощай ...
Лев Хмельковський, RSS
Люди, як кораблі ...
Ірина Семенова, RSS