ЕКОНОМІКА


Новина із категорії: Новини » Економіка

Роздрукувати        Друкована версія

41 мільйон гривень – на покращення води в районних центрах

Дата: 20-10-2016, 18:02.

41 мільйон гривень – на покращення води в районних центрах У попередній публікації «Нова Доба» досліджувала проблеми очищення питної води в Черкасах. Ми продовжуємо тему, намагаючись розібратися у тарифах та ситуацією з дотриманням стандартів якості питної води у районних центрах Черкащини.
Якщо якістю українська вода в кранах поступається європейській, то за вартістю навіть «переплюнула» закордонну.

Так у Німеччині наявність лічильників води майже всеосяжна, а ціна за кубічний метр холодної води для користувачастановить близько 5 євро (близько 2 за постачання та 3 за відведення). Мінімальна заробітна плата вНімеччині близько €1500, а середня - €3500. За воду родина з двох осіб платитиме приблизно €54 намісяць та €650 на рік. Це 3,6% від мінімальної заробітньої платні.

У Франції родина з 2-3 людей споживає приблизно 7 кубів води на місяць. Це 30 євро. З сукупним мінімальним доходом €1400 на місяць цягіпотетична родина витратить десь 2% свого доходу на оплату водопостачання.

Повертаючись із Європи в Черкаси, зауважимо, що з 1-го жовтня куб холодної води для жителів обласного центру коштуватиме майже 12 гривень(6.70 – водопостачання;5.17 – водовідведення). Мінімальна зарплата в області 1450 гривень. Тоді взявши гіпотетичну сім’ю з трьох осіб, де двоє дорослих отримують мінімальну зарплату і разом з дитиною використовують в середньому 11 кубів холодної води по лічильнику (перетворюючи частину на гарячу в бойлері, що для Черкас із 1,5 – 2 місячною відсутністю гарячої води влітку і на початку осені особливо актуально) з середнім тарифом 12 гривень, ми отримаємо 4% на воду з сімейного бюджету.

–Загалом, куб води з каналізацією коштує близько 40 євроцентів.При цьому хочу зауважити, що за реагенти, електроенергію та паливно мастильні матеріали водоканал платить практично за європейськими цінами.

У той же час не лише якість, а й вартість води у різних містах України, та й самої Черкащини різниться. Як зауважує Олександр Гончаренко, це,поміж іншого,залежить від кількості жителів, що менше місто – то вищий тариф. Крім того, на вартість води впливає ще низка факторів: у районних центрах подавати воду довше, стан турб там гірший, а у деякихвипадках, як з селомГеронимівка, що поблизу Черкас, у тариф закладаєтьсяще й довжина "трафіку".

-У Києві вода завжди трохи дешевша, ніж у Черкасах, хоча у нас, один з найнижчих тарифів в Україні. У той же час, жителі Звенигородки за куб води без водовідведення платили 11 гривень ще до подорожчання, коли в Черкасах було – 5.

При цьому, якісь води у Звенигородці залишає бажати кращого. Місто користується водомережами, якіпобудувалищенімці у 1943 році. Як пояснили «Новій Добі» у Звенигородському водоканалі, єпланизамінитистарі труби для забору води на нові, пластикові. Обговорювалосяфінансування і через Європейський банк реконструкції та розвитку, оскільки проект цейнедешевий – приблизно на 6-7 мільйонівгривень, аджезамінити мережу треба буде аж на 11-тьох вулицях, де проходятьосновні «гілки» водогону.

Від непомірних цін та «перебоїв» із водопостачанням страждають і жителі селища Буки Маньківського району. Гірська місцевість, де розташовані Буки, унеможливлює копання криниць. Отже, жителі селища змушені користуватися центральним водогонном, збудованим ще на початку 60-х років. Вода подається в Буках погодинно, переважно з 11-ї до 19-ї, а до деякихдомоволодінь вона інодівзагалі не доходить. При цьому ціна за водопостачання в Буках становить 30 гривень з особи. У місяцьжителі села викладають за воду близько 9 000 грн.

-Левовучастку водогонувдалосяреконструюватизавдякизагальнодержавнійпрограмі «Питна вода». Ми зробили проектно-кошториснудокументацію й отрималивіддержави 3,5 мільйонагривень. Уже затвердили статут про створеннякомунальногопідприємства, яке опікуватиметьсяприродоохоронною зоною і міськимводогонном, - розповідаєголова селищної ради Буків Оксана Власюк.

Понад 41 мільйон гривень витратять на покращення якості води в районних центрах

Планом реалізації Стратегії розвитку Черкаської області на період 2015-2020 років є покращення стану питної води.

- Планом реалізації Стартегії на період 2015-2017 року передбачено проведення заходів з покращення стану питної води у низці населених пунктів, - коментує заступник начальника управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА - начальник відділу земельних та водних ресурсів, заповідної справи, економіки природокористування, взаємодіїі зі ЗМІ Людмила Довга. – Серед них: м. Канів, смт. Лисянка, смт Буки, с. Поташ Маньківського району, м. Чигирин, с. Косарі Кам’янського району, м. Кам’янка, м. Сміла, с. Крупське Золотоніського району, с. Верхнячка Христинівського району, м. Звенигородка. На ці роботи заплановано витратити близько 41 мільйон 390 тисяч гривень. Головними учасниками реалізації проектів визначено Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, райдержадміністрації та міськвиконкоми.

Очищені стоки – нездійсненна мрія?

Найбільшу проблему працівники водоканалу, екологи та науковці вбачають у неконтрольованому викиді неочищених стоків у Дніпро.
- Вся проблема України в тому, що контроль за якістюповітря, води та ґрунтівздійснюютьдержавніоргани, в той час, як в цивілізованійЄвропі(у наших найближчихсусідів: поляків, німців, чехів), цероблятькомпанії, яківиборюють таке право через тендерніпроцедури, конкуруючиміж собою за якістьнаданняпослуг, - коментує Людмила Ткаченко. - Цілком зрозуміло, що державним службам, що здійснюють контроль за станом довкілля в Україні конкурувати не має з ким та для чого, адже в кінці місяця працівники служб все одно отримають заробітну плату не залежно від санітарно-екологічних показників.

У свою чергу Олександр Гончаренко наголошує на тому що в сусідній Польщі приблизно 70% затрат іде на очищення стоків і лише близько 30% - на підготовку питної води:

-Таким чином те, що зливається у джерело, набагато чистіше, ніж те, що з нього взяли. У нас же в комунальних стоках – фосфати. І в річковій воді вони ж відповідно.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» центральним водозабезпеченням користуються більше 70% населення України. Це всі міста, майже90% селищ міського типу та 23% сіл. За даними Укрстату (дані без урахування окупованих територій),протягом 2015 року було забрано з природніх джерел 9,7 млн. км. куб. води. Потужність очиснихспоруд - 5,8 млн. км. куб води, тобто очистили трохи більше половини забраної води, а решту неочищували або очищували недостатньо якісно.

Контроль за якість води здійснюєДержавна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

Близько 19 тисяч централізованих системпитного водопостачання контролюються санітарно-епідеміологічними станціями. Але кількістьводопроводів, які не відповідають нормам, постійно збільшується. За 9 місяців 2015 року під контрольпотрапили 198 водопровідних споруд (з 11.774 джерел централізованого водопостачання), з них невідповідали нормативам щонайменше 42 (21%). З 127.398 досліджень питної води забактеріологічними показниками відхилення встановлено у 6,4% досліджень. Зі 151.432 санітарно-хімічних досліджень відхилення були у 9,3%. У питній воді децентралізованого водопостачання ціцифри виявилися більшими в 2-3 рази. Майже кожна 4 проба мала перевищений вміст нітратів, а ціелементи сприяють утворенню злоякісних пухлин.

Щодо Черкаського водоканалу, то він має одну з найкращих в Україні лабораторій, яка щоднявідбираєпроби на котрольних точках у різних районах міста. Технологічний контроль на Дніпровській водоочисній станціїздійснюється раз на годину, контроль джерела водопостачання та якості питної води – 2 рази на добу, вибірковий контроль водорозподільної мережі та основних насосних станцій – щоденно. А повний хімічний аналіз джерела питної води – 1 раз на місяць.

Автор цього матеріалу віддала воду з-під власного крану на аналіз. За низкою хімічних, бактеріологічних і радіологічних показників ніщо не перевищує норму.

-На жаль, інвестиційна складова закладається в тариф лише протягом останніх кількох років,і, на жаль, не в тому обємі, що б дозволив кардинально вплинути на ситуацію.Тому модернізувати обладнання маємо можливість в основному за допомогою кредитних коштів.Майже 4 мільйони євро та понад 9 мільйоні гривень кредиту від Світового банку отримало КП «Черкасиводоканал» на модернізацію основних насосних станцій водопостачання. Затрати на електроенергію після оновлення технологічного обладання зменшилися на 31%. Окрім того 790 тисяч євро та 14,5 мільйонів гривень було витрачено на заміну обладнання каналізаційних насосних станцій та автоматизацію системи управління обладнанням. Економія електроенергії склала близько 35%.Плюс ще й у тому, що автоматизація роботи насосних станційдозволила скоротити частину штату, оскільки управління потужностями тепер не складніше, ніж користування інтерфейсом мобільного телефону, - коментує Олександр Гончаренко. – Але проблема у тому, що водоканал опиняється у ситуації, коли тариф увесь час «відстає» від здорожчанняелектроенергіїта матеріалів.Окрім того, станом на 1 жовтня 2016 рокучеркащанизаборгувалиКП «Черкасиводоканал» близько 12 мільйонів гривень.Водночас, ми запровадили соціальну ініціативу по продажу чистої питної води у спеціалізованому магазині за ціною 35 копійок/літр. Окрім того, плануємо реалізовувати воду для офісних кулерів.

Очистка майбутнього

За словами Геннадія Столяренка, у 1989 році в Черкасах трьома науковцями була створена Лабораторія екологічних проблем Черкаського регіону. За фінансування міськвиконкому та господарчо-договірних робіт було придбано обладнання, що давало змогу постійно досліджувати воду з Дніпра. У 1991 році фінансування припинили, тож за ініціативи Столяренка устаткування було передано Черкаському державному технологічному університету. Нині в цій лабораторії розроблено унікальні апарати та технології з очистки стічних вод та водопідготовки. І чекають на застосування у промислових масштабах.

Побутові фільтри та скважини як панацея

Завідувач кафедри екології та агробіології ННІ природничих наук ЧНУ ім. Б. Хмельницького, кандидат біологічних наук, Олександр Спрягайло

Незважаючи на деякі питання з хлором та хлор-органічними сполуками, воду з крана в Черкасах можна пити, хоча остаточні показники якості води залежать також від того, де саме зібрано воду (на це впливає якість труб).

Однією з серйозних проблем отримання споживачем якісної води є доставка очищеної води по застарілій системі водопостачання. Більшість труб у Черкасах (як і в інших містах України) фізично і морально застаріли, і потребують заміни. Тому наявність домішок, запахів, кольорів залежить від стану конкретної гілки водогону. Для хоч якогось виходу із ситуації працівникам водоканалу доводиться використовувати хлорування.
Хороша альтернатива – перевірена фахівцями та підтверджена документами артезіанська вода. Колодязі важко назвати джерелами якісної питної води, оскільки значна частка з них містить занадто багато органіки і нітратів (глибина багатьох не достатня для нормальної фільтрації поверхневих вод). Бутильована вода теж не завжди відповідає вимогам за мікробіологічними показниками.

Дуже непоганий варіант – побутові фільтри, особливо стаціонарні, але обов’язково орієнтовані на знешкодження органічних сполук. Вони дозволяють прибирати хлор-органічні сполуки, механічні домішки, запах і кольоровість.

Важливе питання, це якість матеріалу для водо підготовки, тобто якість річкової води. Не секрет, що Дніпро страждає від евтрофікації (збагачення водойм біогенними елементами, що супроводжується підвищенням продуктивності водойми.)

На це є кілька причин: по-перше наші грунти багаті на поживні речовини, які разом із численними добривами, незасвоєними рослинами, потрапляють у водойму. По-друге, цьому сприяють ерозійні явища. Ерозію берегів Дніпра та інших річок спричиняє дуже близьке розташування сільськогосподарських угідь та промислових підприємств. Адже згідно статті 60 Земельного кодексу України розміри прибережних захисних смуг мають бути не менше 50 м для середніх і 100 м для великих річок і водосховищ.

До речі:

У 2008-му році в Черкасах вперше перейшли на цілодобову подачу воду. До цього вночі води в кранах черкащан не було, або ж була лише у жителів 1-2-го поверхів багатоповерхових будинків.

Ірина Коваль





Теги: черкаси, черкаська область, вода, каналізація, черкасиводоканал, водовідведення, компослуги, екологія


Черкаси наживо

Місцевий фотограф Олександр Рибалка зробив світлини мешканців дитбудинків, будинків сімейного типу та інтернатів Черкас та області. Автор робіт
У День захисту дітей, черкасцям продемонструють унікальний фотопроект. Для нього місцевий фотограф Олександр Рибалка зробив світлини мешканців
Котяча дружба ...
Владислав Бедринець, RSS
16+ Про це… ...
Борис Юхно, RSS
Про хрущовки ...
Борис Юхно, RSS
Зачинені двері ...
Анна Сакун, RSS