Новина із категорії: Лев Хмельковський, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Повстання охопили Україну

Повстання охопили Україну
Лев Хмельковський, RSS
Дата: 6-07-2017, 17:11.
У 1930 році уся Україна спалахнула вогнем селянських повстань. Причиною стало вилучення у селян посівного зерна, коней, реманенту для новостворюваних колгоспів, пограбування і закриття церков. Історію повстань дослідив за матеріялами каральних органів, наукових публікацій і споминів заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак («1930. У.С.Р.Р. Повстання». Київ. «Смолоскип». 2016. 208 стор.).
Показовими були масовість і поширеність повстань, переважна участь у них жіноцтва.

Повстання охопили Україну Дослідження дозволяє пояснити причину Голодомору 1932-1933 років. Більшовики криваво придушили повстання, багато повсталих були вбиті на місці, інші розстріляні після придушення виступів. Лише у лютому-квітні повстали 1 895 сіл. Рушійною силою повстань були жінки. Москва злякалася такого неподіваного і масового опору і Сталін збагнув, що українське село просто треба винищити. Знаряддям для цього став Голодомор. Звісно, спершу з селом погралися у піддавки і у деяких випадках повернули селянам майно і збіжжя. Але у Кремлі впродовж 1931 року вже готували для села голодну смерть. Дослідження повстань 1930 року органічно доповнює історію приборкання України владою і кулями більшовиків, а також відкриває старанно замовчувану трагедію 1930 року.

Селяни не мали зброї, вони брали до рук свої знаряддя праці. Лише окремі чоловіки мали вогнепальну зброю. Проти селян кинули міліцію, прикордонників, а також так званих активістів – комуністів та комсомольців. Серед більшовицького активу теж були жертви, але незрівняно менші у порівнянні з жертвами селян, проти яких були застосовані кулемети, гранати, кіннота.

Повстання виявили провідників, здатних зрушити селян до бою. У ряді випадків це були колишні старшини Армії УНР, уцілілі після війни з Росією. Вони гинули в боях або були розстріляні в тюрмах. Історія зберегла їхні імена і варто б тепер подбати про увічнення цих сільських героїв.

В книзі описані два повстання на нинішній Черкащині. У тодішній Шевченковій окрузі повсталих очолив Степан Блажевський з села Ксаверового, який від революції не припиняв підпільної боротьби і спершу мав партизанський загін, розбитий переважаючими силами червоних. С. Блажевський з двома братами вчився у Черкаському духовному училищі, потім працював телеграфістом на станції Бобринській. У рік повстання він знову скликав свій загін і діяв рішуче: палив по селах установи більшовиків, на місці розстрілював активістів. Спеціяльна каральна група під проводом Павла Орлова була спрямована проти повстанців. 15 лютого 1930 року в лісовому урочищі Ламані Гори між Млієвом і Городищем стався вирішальний бій, у якому загинув С. Блажевський.

Друге повстання на Черкащині почалося 6 квітня 1930 року в селах Драбівского району. Його очолив 23-річний студент Данило Охріменко, який поставив за мету відновлення УНР. Повстанці з Перервниців і Митлашівки захопили залізничну станцію Драбів, вбили місцевих активістів.

Повстання було придушене. Влада розстріляла 20 його учасників, серед них Д. Охріменка. 69 повстанців були засуджені до тривалої каторги.

Більшість повстань вибухла стихійно. В лютому повстали численні села довкола Шепетівки. На приборкання влада кинула підрозділи силовиків з Києва та Харкова. Першої ж ночі вони арештували 149 повстанців. Почалися репресії.

На Луганщині в сутичках з владою були жертви з обох сторін. Після придушення повстання було розстріляно 11 його учасників, засуджено десятки до позбавлення волі.

В селі Немиринцях біля Старокостянтинова повстали жінки, які забрали з колгоспу 1.5 тонни свого зерна, розгромили радянські установи. Проти них кинули військо і тоді жінки вирішили йти хресною ходою до кордону з Польщею. Шлях перепинила кіннота прикордонників.

Значні війська були спрямовані на придушення повстань в селах Вінничини. Селяни атакували озброєну кінноту. Троє повстанців в бою загинуло. На інших чекали репресії після повстання.

Повстання 1930 року не мали жодного шансу на перемогу. Але засвідчили непокору України насильницькій політиці Москви, яка проти українців застосувала голод і терор. Повчальна лекція для тих, хто й досі тужить за дружбою з північним «братнім народом».

Теги: черкаси, черкаська область, повстання, історія, Голодомор, селяни, Радянський Союз

Черкаси наживо

17 жовтня до Дня захисника України в Черкасах відбудеться презентація заключного етапу черкаського циклу Всеукраїнського соціального проекту
Черепи в кілька рядів знайшли на городі у жителя Чигирина. Археологи та антропологи називають це унікальною знахідкою. За їхніми словами, це можуьб
< >
«Самотня» мама ...
Юлія Фомічова, RSS
Про книгу «Ретроград» ...
Лев Хмельковський, RSS
o
o
o
o
o
o
o
o
o
o