Новина із категорії: Лев Хмельковський, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Смішні пригоди з мого життя

Смішні пригоди з мого життя
Лев Хмельковський, RSS
Дата: 8-02-2018, 13:39.
А можна написати не про академічне, але цікаве? Ось я вийшов на вечірню прогулянку і зустрів сусідку, яка читала мою статтю про розстріляних у 1937 році колишніх петлюрівців, серед яких був Григорій Варавва з Канева. А вона робила проект пам’ятника його братові Олексі з Бафало. Пишуть про нього:
Поет Олекса Варавва (псевдонім — Олекса Кобець) народився 28 березня 1889 року в сім'ї бідних хліборобів, які не могли йому дати матеріального забезпечення так, що вже на 14-му році життя, після закінчення канівської 2-класної школи, яка за статутом 1872 року дорівнювала 6-м класам гімназії, довелося хлопцеві покинути рідну хату й самому торувати шлях у подальше життя.
Тепер я. Коли в Україні стало можливим говорити про закордонних українців, Канівська школа підготувала концерт за поезією Олекси Кобця. Про це мені розповів канівський лікар Михайло Іщенко. Я узяв радіозаписуючу машину (я ж працював на радіо) і поїхав до Канева. Прийшли дівчата з бандурами. Поставили мікрофони. Почали співати. Але оператор з машини-тонвагена каже, що йде зайвий звук. Переставили і перевірили мікрофони – не допомогло. Стали пильніше придивлятися, а в парті сидить дівчачий пес і коли вони починають співати, він їм підспівує. Коли пса виселили до іншої кімнати, він не вгамувався і співав звідти, але вже не на мікрофон. Може він бачив фільм «Жив був пес», а може почувався шанувальником української пісні?

Коли радіо брало участь у боротьбі з самогоноварінням, довелося бути при вилученні самогону у одного мешканця у Білозір’ї. Міліція погукала на свідка вилучення сусіда. Дядько каже: «А може то не самогон? Мушу спробувати». Випив склянку і побіг додому. Міліція кричить: «Куди?!» А дядько побіг закусювати. Коли повернувся, то сказав: «Добрий самогон. Справжній». Видно, знався на виробництві...
А у нас в Америці молодий американець хотів дізнатися, як воно пити горілку в Україні (тут не п’ють і не курять), то купив пляшку. Другого дня ми у нього запитали: «Як пішло?» Він каже, що перша склянка пішла важко, він пив як вино, присмоктуючи. А друга склянка вже легше. Навчився. Хильнув. Так було у селі, що мама послала сина по тата до сусіда, а він з сусідом горілку п’є. Налив хлопцеві, той попробував, скривився, а тато каже: «То піди до мами й скажи, що ми тут не мед п’ємо!».

Тепер ще про звірів. Трави поки що немає і олені щоранку приходять до мого ґанку, стоять і сумно дивляться великими очима на мої скляні двері. Я їм даю порізаних яблук (ціле не може узяти, малий писок), але пояснюю, що на повне забезпечення узяти не можу. Вони великі як сільські корови. Олені кивають і йдуть далі. Цікаво мені, звідки вони знають, що треба зранку приходити, коли я ще вдома? Коли я заходжу до спальні, сонні риби в акваріумі починають стрибати аж вода плескає. Давай їсти! Звідки вони знають, що їжа у мене?
Щойно пішов на прохід, а сусідська кицька нявчить до мене й кличе до дверей, щоб подзвонити. Сидить унизу й на дзвінок дивиться. Їй відчинили, кицька зайшла і на мене дивиться, щоб я заходив. А я ж далі йду. То вона вибігла ізнову нявчить, до дверей гукає. Сусідка каже, що кицька знає, що в хаті має бути двоє людей: він і вона. Побачила мужика і гукає до своєї господині. У них простіше...
Колись у Варшаві зайшов до своєї приятельки Басі з вечірньої газети, а коли вже мав йти, то взуття свого не побачив. А це її пес забрав і сидить на ньому зверху, що я залишився, не йшов з хати. Отакі хитрі звірі на цій землі.

Теги: черкаси, черкаська область, пригоди, життя, Григорій Варавва

Черкаси наживо

День пухнастих та вусатих. 17 лютого частина Європи відзначаэ День котів. Журналісти познайомили глядачів із колоритними черкаськими чотирилапими.
Після танення снігу деякі черкаські вулиці перетворюються на ставки. На незаасфальтованих ділянках утворюються глибокі ями. Така ситуація виникла й
Поет із Ковалівки ...
Володимир Даник, RSS
Про свято Стрітення ...
Сергій Мошенський, RSS
Пісні чужої війни ...
Владислав Бедринець, RSS
o
o
o
o
o
o
o
o
o
o