Departure to: Львів. Від’їзд. Цього разу вирішила поїхати у Львів автобусом, а звідти вже потягом до станції Т. Шевченка. Бо, на жаль, до Черкас зі Львова їде лише один потяг непарними днями та в не дуже зручний для мене час о 12:50.

Отож, автостанція «Центральна» у Києві «приголомшує» відразу. Головна столична автостанція навіює якісь негативні думки та зовсім не приваблює. Проте, на диво, автобус приїхав напрочуд доволі сучасним. Там були і usb-порти для зарядки телефону, кондиціонери та навіть туалет. Не гірше, ніж в «Інтерсті +». Здивували також й дороги на львівській трасі – був чутний рев мотору.
…
Departure to: Черкаси. Повернення. Я не встигла на потяг до Черкас. Тому довелося чекати у Львові потяг, що прямує з Івано-Франківська до Геніческа через ст. ім. Т. Шевченка (відправлявся о 19.24). Декілька разів оголошували посадку на потяг до Одеси, вже хотіла заскочити туди і поїхати на море, адже на вулиці спека під 30° С.

Нарешті, прибуває мій потяг. Перше, з чим виникла невелика проблемка – це квиток. Я придбала його заздалегідь на сайті Укразалізниці з QR-кодом. Тобто, його навіть роздруковувати не потрібно (на ньому вказано, що квиток є проїзним документом), а лише дати просканувати провіднику. Проте я роздрукувала… провсяк випадок, бо часто у провідників один сканер на декілька вагонів, а то й увесь потяг.

Підходжу до вагона з квитком та паспортом. Провідниця дивиться на мене, як на дивачку:
– У мене немає сканера. Треба було роздрукувати на спеціальному бланку.
– І що тепер?
– Ні, то я Вас упущу до вагону, але якщо Вам потрібні документи для звітності, то їх не буде.

Мене … впустили! О, щастя! Із квитком – мене впустили до вагону.

У квитку було зауважено: «Сервіс: без кондиціювання». Купе, друга полка. Хоча я б радила робити примітку, чи відкривається взагалі вікно. На жаль, це ще актуально у наших потягах.

Пройшла я по душному коридору, заходжу в купе, а там … найновітній і найсучаснійший супермодний кондиціонер. Механізм: вікно, що відкрито на четверть, а в нього «надійно заткнули» картонний пакет з-під молока.

Я й не стала витягати, адже, виявилося, що без нього вікно зачиняється.