Люди творчі – спілкуються… Інколи це бува частіше, інколи рідше, але зустрічі запам’ятовуються надовго, а враження від них дають творчі імпульси для нових, натхненних і хвилюючих віршів.
Не відношу себе до знавців образотворчого мистецтва, але є речі, зокрема і створені черкаськими художниками, що хвилюють і вражають своєю справжністю. Це і портрети, і пейзажі, і картини нібито абстрактні за своїм змістом. Та і не раз красива, квітуча вишивка зворушувала мене своїми барвами. А треба сказати, що картини сприймаються гостріше і повнокровніше тоді, коли хоч трохи знаєш художника, що їх створив, хоч трохи відчуваєш його творче бачення світу.
Згадується і такий факт. У 1996 році мене прийняли до лав НСПУ. У спілчанському приміщенні, що розташовувалось тоді неподалік від поштамту, з цієї нагоди пройшов мій творчий вечір. Коли закінчилась, так би мовити, офіційна його частина, пролунав телефонний дзвінок з Києва. І письменники дізналися, що черкаському художнику Данилу Нарбуту присуджена Шевченківська премія. До спілчанського приміщення прийшли художники, сам лауреат і його знайомі. Отож той день мені запам’ятався надовго.
Не раз оживали у пам’яті хвилини, коли я мав можливість побувати у Чигиринському краєзнавчому музеї, де представлено немало картин Данила Нарбута. Ці картини на фоні історичних реліквій і схвильованої оповіді екскурсовода ніби оживляли епоху, що минула. Так, минула… Але змогла стати і нашою історією, і нашою пам’яттю!
Газета «Сільські вісті» – видання помітне. Однією з «родзинок» цієї газети є її гумористична сторінка «Весела світлиця», що приходить до читачів мало не кожного тижня. Український гумор – у його різнобарв’ї і буйноцвітті… Ну, хіба ж це не може бути цікавим!
Та й кожному з авторів потрапити з своїми творами до «Веселої світлиці» приємно, бо відразу ж відчуття – тебе читає вся Україна! За останній час у мене на сторінках «Сільських вістей» було надруковано дві добірки невеликих за об’ємом гумористичних творів. Здебільшого їх подаєш до друку під назвою усмішки чи іронічні мініатюри. А тут у червневій публікації за цей, 2018-й рік, дещо інша назва – іронічні витинанки… Назва несподівана, оригінальна… Назва, що мені, як автору, дуже сподобалась. Відразу ж виникла думка – а це ж хороша назва для гумористичного розділу книги… Та навіть і для самої книги! Ну, якщо удасться видати. І відразу ж згадалася творчість черкаського художника Миколи Теліженка, що зумів створити немало цікавих і оригінальних витинанок.
Отож при найближчій зустрічі з паном Миколою треба буде розпитати його докладніше, про те, яка ж вона – витинанка… Звичайно ж, загальне уявлення про це є. Але цікаві, соковиті подробиці не завадять. Якщо вже так трапилося, що пишеш… іронічні витинанки!
Творчість – явище всеосяжне. І треба сказати, що черкаські художники виявляють свої здібності не тільки у образотворчому мистецтві, а і в поетичних рядках. Та і в мене самого є вірші-присвяти художникам і з цими творами варто було б ознайомити читачів. Але це іншим разом, бо це буде темою вже іншої розмови. А на завершення хотів би привести гумористичні малоформатні твори, опубліковані у «Сільських вістях», у «Веселій світлиці». І подати їх під згаданою раніше назвою.
Іронічні витинанки
Зміст
Було… Закон приймали миші.
До того ж у суворій тиші.
Ну, а який закону зміст –
Це б наступить… Коту на хвіст!
Тому і втік
У Вовка досвід все ж значний,
Бо і поважний вік.
– Цей Заєць… дуже несмачний!
Мабуть, тому і втік.
Ну, хто ж
Життя вража… стрімкістю течії,
Терпінням, що вже майже… до межі.
Ну, хто ж віддасть карамелі свої,
Щоб вони раптом… стали чужі!
Як керує
Хоч турботам втратиш лік
З курми і коровою,
Як керує чоловік –
Жінка підкеровує!
А вміє
Киця думками… буйно квітне!
Зорієнтується умить:
– Мій родич… Тигр – діяч помітний!
А вміє він – мишей ловить?!
Проза
Ну, це звичайна політична проза,
Що Заєць погляда на Вовка… скоса!
Та б’ються заодно у кожній бійці –
Однопартійці…
Ну як…
Іван дивується і досі,
Бо що поробиш – криза…
– Ну як ми їздили на возі?!
Коли ще не було… безвізу.
Є думка
Не можна все ж – і зопалу, і змаху!
Є думка і така поміж думок:
Хай здійснює реформи Черепаха –
У неї… дуже виважений крок!
З точки зору язика
А як дуже вже довгий язик,
Тоді усі… моральні норми вбік!
