Ваша дитина – це продукт вашого виховання!

Ваша дитина – це продукт вашого виховання!

Він нічого не хоче робити. Або вона.

Часто розповідають мені батьки про своїх дорослих дітей. Підлітки теж вже дорослі. 23 роки – це не підлітки. Це абсолютно дорослі люди, на котрих ви вже не маєте впливу. Це уточнення є реальним практичним прикладом. Про 23 роки.

Багато про підлітків. Нічого не хочуть робити. Зробіть щось. Ви ж психолог. Клацніть пальчиками, дайте якийсь миттєвий рецепт, вплиньте гіпнозом, щоб раз – і ідеальна дитина.

Щоб не зізнаватися собі, що ваша дитина – це продукт вашого виховання, поглядів, цінностей, характеру, страху, власного небажання працювати з собою.

Ваша дитина не прилетіла з Марсу чи Місяця. Вона всі ці роки і хвилини всотувала в себе вас. А тепер ви дивитеся на своє дзеркало і хочеться втекти від власного зображення.

Зробіть щось, щоб дитина стала іншою. Почала вчитися, працювати, поважати. Ми ж її нічого не змушуємо робити, все для неї. І купили, і зробили, і звозили. Щоб і перед людьми не соромно, і не гірше, ніж в інших. Що ж не так?

Так, насправді, це дуже погано, що все купили, все зробили, скрізь звозили і їй нічого не треба робити. Не можна мотивувати дитину/людину забезпечивши всі її потреби. Не працює так людський організм.

Для того, щоб людина щось робила, їй має чогось не вистачати. Того, що вона хоче. І їй ніхто цього не дасть.

В наукових дослідженнях, не в психологічному мас-маркеті, яким зараз перенасичений ринок, а в науковій літературі – це називається нУжда, яка лежить в основі потреб людини. Навіть, базових потреб (Сергій Максименко, Абрахам Маслоу).

– У мене завжди повний холодильник їжі, я готую допізна, дуже втомлююся, – гордо виправдовується мама у якої проблеми з дитиною.

Хоча дитина ціле літо на канікулах, до того на карантині і може приготувати їжу не лише собі, але й батькам, коли ті приходять втомлені з роботи.

Доросла дитина нічого не робить по дому, проте батьки їй мають купити модні кросівки, гаджети, дозволили гуляти допізна.

Мабуть, якби зараз нам дорослим, хтось створив такі умови, то ми б теж нічого не хотіли робити.

Це дитина з᾿явилася у вашому домі, а не ви в її. Дитина живе по тих правилах, що встановлюють дорослі. Дитина виростає, йде у своє доросле життя і там встановлює вже свої правила сама. Не логічно, коли підліток управляє і керує сім’єю. Не плутайте ніколи ролі.

Багато батьків говорять, що не хотіли тиснути на дитину, щоб не зламати. Бо, раніше з ними (самими батьками) ніхто не рахувався.

Я не знаю, звідки взялося уявлення, що у вседозволеності має сформуватися особистість? Кожна особистість переживає кризи, тиск, біль, розчарування, сором точно так як і перемоги, розвиток, насолоду, удачу.

Баланс.

Є дозволи, є обмеження. Є чіткі «не можна». Є «можна».

Є домовленості, які обов᾿язки виконують ВСІ члени сім’ї, щоб життя було зручним і комфортним для всієї родини. Демократія і свобода особистості в тому, що є відкритий процес домовленостей і кожен вибирає собі обов᾿язки.

Не закривайте всі потреби ваших дітей. Залиште їм щось, що вони мають дуже хотіти і самі йти до цілі. Ви ж самі забираєте у них бажання, цілі і мрії тим, що швиденько їх виконуєте.

Зробіть крок назад. До себе. Дайте вашим дітям йти самостійно. І хай шлях буде різним. Чим загартованіші вони будуть, тим легшим вони будуть бачити життя.

І залиште їм мрії і бажання.

 

По мотивах багатьох #целительных_консультаций

Ваш #доктор_психологии_innalukyanets

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x