Два слова про ці вибори. Вони цікаві. Як зріз громадської думки і оцінка спроможностей. Як генеральна репетиція перед чимось більшим. Ну, і не можна не погодиться з Анатолієм Васильовичем, славне козацьке місто вміє постояти за себе. А ще воно логістично розташовується так, що вміщає в себе ключові думки й ідеї зі сходу, заходу, півдня і півночі. Центрові, одним словом. І те, що цього разу таких міст кілька – лише посилює загальну тенденцію.
То що в нас по виборах? Реєстрація завершена. Загальна картинка вже готова. На порядку денному 26 цікавих пропозицій. Точніше цікавих не більше десятка, а решта – каскадери і дублери. То хто ж там у нас? Попереджаю, що буду не по алфавіту, бо він цього разу ні до чого.
А хоча ні… таки по алфавіту. Прошу вибачення прихильників попереднього головного, але я б список почав із найвеселішого мера. Тут ресурси, зусилля і бажання вкладаються настільки потужні, що не перемогти буде складно. Втім принцип лотереї ніхто не скасовував, тому бути може все, що тільки взбреде в голову середньостатистичному виборцю. А як показує досвід, йому може взбрести таке, що й в кіно не покажуть. Або покажуть… в комедійному серіалі наприклад.
Від нього не дуже хоче відриватися по рейтингам доволі потужний кандидат, який заявляє, що він сам від себе, завдяки собі і для себе. Формула наче списана з релігійних канонів християнського визначення Деміурга. В кандидата навіть прізвище перегукується з біблійною ідеологією. Щоправда, якось важко віриться, що його творчі потужності мають таку ж безмежну природу, щоб творити всесвіт своєї кампанії, але це вже інша історія.
Обоє світил регіональної політики, як і годиться, мають по кілька сателітів. Щоправда названі супутники не за астрономічними законами, а так само, як і їхні планети. Дехто навіть повністю вгадав з ініціалами. Інший проказнік проявив чудеса мімікрії в ділянці цифр народження. Ну, словом квест вийшов нічогенький. На щастя для виборців, одного з сателітів таки забанили в останній момент і ми отримали на одного Войцехівського менше, ніж планувалося. Ну, думаю, це не той випадок, коли хтось жалітиметься. Швидше навпаки. Причому на юридичному рівні. Днями оригінал подав на дублера скаргу в поліцію. Поможе це, звісно, як мертвому припарка, бо для закону вони обоє, як казав наш дистанційний гарант, живі і легітимні. Але прецедент є. І це теж цікаво.
Їдемо далі. Журналіст. Художник. Силовик (ну це не точно). Бранець і переможець. Сильно, потужно, мудро. Та ще й могутня тінь не такого вже й колишнього за спиною. Шанси величезні… якщо на вибори прийде думаючий електорат. А якщо не прийде, то головний опонент нинішнього повелителя роялів на наступних президентських точно знатиме, що треба підкрутити в виборчій кампанії, щоб вона не шаталася. Тому пан Роман переможе в будь-якому випадку. З чим його вже зараз можемо привітати.
Далі в нас ідуть революціонери і патріоти. Ну, тобто та частина суспільства, яка вважає, що патріотизму без крові не буває. Мила серцю всякого націоналіста свобода цього разу вирішила не ризикувати з новими іменами і запропонувати виборцю добре знайомого за попередніми каденціями народного депутата. От тільки знайомий він не тут і не цим. Тому бажано було б розказати черкащанам, як їм буде добре жити, коли за них вписуватиметься київський. Ну час ще є. Будемо чекати одкровень.
Корпус. Ці як завжди не стільки за, як проти. Проти системи, проти продажних депутатів, проти діючих мерів, що обвішали своїми плакатами всю область, проти, проти, проти. І готові це проти підкріпити своїм добром. Ну, тим, яке має бути з кулаками. Ну, або без добра. Молодь це любить. І це любить значна частина доведеного різного рівня господарниками до праведного гніву електорату. Тому за ними підуть. Правда, є велика вірогідність, що в останній момент носії кулачного добра таки визначаться, проти кого з опонентів вони найбільше проти, і будуть мати з його представниками чоловічі розмови. Звісно, що такі дії добряче хилитнуть ваги в сторону того літера перегонів, якого буде визнано меншим злом, але то ж просто випадковість. Звісно, люди, які вміють аналізувати, знають, що випадковостей не існує, та в нас не так вже й багато таких людей…
Далі є два цікавих політика, в яких прізвище закінчується на -енко. Один вкотре сам пробує щастя, інший хоче підсилити свої позиції в області і робить «звонок другу». Ну, як на мене обидва розуміють, що тут ідеться не про очолювання гонки, а про незайвий раз нагадати про себе спільноті, вибити якісь плюшки або завести корисні знайомства. Найбільший прикол в тому, що і в таких випадках інколи вдається здобути перемогу. Ну, якщо лідери перегризуться і електорат доведеться обирати з тих, хто під кінець вийде найменше заляпаним. Тому, а раптом…
Ну, оце начебто і все. Далі по списку в нас купа хороших людей, з величезними досягненнями в житті. І кожен з них може, знає, вірить… Гортав ті імена гортав… нічого вони мені не кажуть. Ну, хіба що окремо можу виділить Наташу. Така мила дівчинка. Особливо коли в віночку. Ну, ще нічогенька фігурка в Юлії. Ех, що не кажіть, а таки малувато жінок в нашій політиці. Є ще куди розвиватися, щоб було ким помилуватися… А! До речі, про прекрасне! Ледь не забув! «Тінь Сонця» я дуже люблю. Класний гурт. Від «Меча Арея» в мене мурахи по шкірі біжать, скільки б не слухав. Сподіваюсь їхній соліст у свободи відкусить голосів достатньо, щоб відчути себе важливим, але не настільки, щоб лишити сцену. В нас вже й так забагато шоуменів у Верховній Раді.
Ну, і наостанок. Реєстрація завершена. Тобто нових уже не буде. Але до 18 жовтня може стати менше. І чогось мені здається, що стане. Ну, знаєте, буває ж так, що людина одумається та й заявить, що от, мовляв, передумав я, а хто там хотів мене підтримувати, то ось вам достойний кандидат. Тепер і сам за нього буду і вам раджу. Навіщо це робиться, хай політтехнологи розкажуть. А я просто скажу, що чогось такого ми маємо очікувати. З точки зору здорового глузду. Хоча, про що це я…
