Проепідеміологічні заходи чи психологічний тиск?

Проепідеміологічні заходи чи психологічний тиск?

Вклала Злату й гортаю стрічку новин у Facebook. Впало в око те, що цьогоріч усі чиновники активно почали ставати Миколаями й неодмінно «Святими»… Купа фото з подарунками, які вони придбали для діток. Здавалося б, це ж круто, що малеча отримає омріяне. Сама щороку передаю подарунки в інтернати й закликаю це робити інших. Чому ж мене (і не мене одну) так обурює цьогорічна передсвяткова активність? Та ось чому.
Бо депутату, який привіз у садочок яблучка можна без маски прогулятися садочком, у вуличному взутті потоптатися килимом, де дітки ходять босоніж, а я вакцинована й готова вдягати маску й бахіли змушена щоранку віддавати свою дитину через двері, а вихователька в авральному режимі роздягає малечу, бо їх багато й чекаючи черги вони можуть спітніти.
Бо депутати безкарно виставляють в мережу фото діток, хоча без дозволу батьків робити це заборонено законодавством. І усім байдуже.
А ще гірше, що дітки мають ті яблука відтанцювати в прямому сенсі цього слова, а він аплодуватиме їм під спалахи фотокамер…

А у той же час батьки мають домовлятися з керівництвом садка про трансляцію/запис концерту. Щоб хоч так мати змогу його подивитися й потім обговорити з дитиною. А ще треба вигадувати для своєї дитини пояснення, чому мама й тато не прийдуть на її свято − пояснити так, щоб у свої 3, 4, 5 вона не засмутилася… Щоб не зіпсувати свята. Щоб не вбити казковий настрій… Я й досі не вигадала, як((

Я не знаю, як пояснити Златі, чому мама не зробить їй святкову зачіску, не допоможе вдягнути сукню принцеси, не аплодуватиме її виступу, не поцілує після сказавши, як було круто, а лише зранку передасть усе виховательці, а увечері розпитуватиме, як усе пройшло.
І я зараз обурююсь діями не конкретної особи − це збірний образ. Бо варто лише відкрити Facebook сторінку рандомного чиновника не залежно від партійної приналежності, рангу, чи рівня − кожен другий звітує про відвідану школу, садок, інтернат. Таке враження, що вони стерильні й апріорі не можуть бути носіями хвороби, бо мандати й посвідчення дієвіші за маски й вакцини…

І лише одиницям стає розуму сфотографуватися на вулиці, на вході, чи у своєму кабінеті з подарунками. Таким щира повага. Бо вони знайшли альтернативу відповідно до вимог сьогодення. Бо добро по-тихому менш результативне за публічне, бо своїм прикладом люди спонукають, надихають, подають ідею добрих справ іншим. Але вони не ставлять PR (фото з малечею завжди набирають більше лайків) вище інтересів суспільства, і, головне, тих, кому вони допомагають. Але таких, на жаль, меншість…

Більшість чиновників радісно звітують про купу запланованих масових святкових заходів (і вуличних, і в приміщенні) на яких збереться багато діток та дорослих із різних соціумів і обміняються усіма вірусами, не лише Сovid-19.
А от на дитяче свято в закритому соціумі − зась. Чому закритому? Бо ми уже давно обмінялися усіма можливими респіраторними вірусами. Як? Та дуже просто. Кожен із батьків цілує свою дитину перед садочком, далі дітки раді зустрічі обіймаються і цілуються між собою. Увечері батьки щільним колом за дружньою бесідою без будь-якої дистанції чекають, доки вихователі по-черзі усіх діток вдягнуть і… знову цілують своїх дітей. І все ок. Але всі одразу захворіють, щойно зайдуть у приміщення садочку, чи відвідають концерт діток сидячи за 3 метри від сцени на стільчику через один…
Це дуже схоже на психологічний тиск, а не на протиепідеміологічні заходи… Схоже було з парками минулої весни. Зараз просто ще жорстокіше…
Ну або вірус настільки розумний і підлий, що в Резиденції Миколая, на урочистій роздачі подарунків, в театрі (на який навіть дають гроші) не поширюється, а от в садочку на святі одразу «завалить» усіх…

Подаю безкоштовну PR-ідею. Свята і масові гуляння приїлися і вони точно не додадуть електоральної прихильності. А от відвойоване право батьків водити діток в садок та бути поруч на важливих для них заходах, буде ще довго схвально обговорюватись. Якщо не думаєте про людей − підживіть свої рейтинги.

Ps: ілюстрація не випадкова. Часи й ідеології змінюються, а методи − ні. Жодної пропаганди − лише паралелі…

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x