Відомі черкаські майстрині, які знаються на багатьох техніках різних видів народного мистецтва, та, зокрема, створюють неповторні художні вироби в техніці квілтінгу, стали учасницями великого міжнародного миротворчого проєкту «Квілт Соняшник». До нього від міста Черкаси приєднались Наталя Крамна-Таран, Анна Веретільник-Криворотова, Марина Федосова та Лариса Шейх, які об’єднались задля участі в проєкті під егідою Асоціації майстрів клаптикового шиття України. Станом на сьогодні у «соняшниковому квілті» уже взяли участь більше чотирьох тисяч майстрів із усіх куточків планети.
«Соняшниковий квілт» був задуманий австралійкою, художницею Janno Mclaughlin саме з метою допомоги та міжнародної підтримки Україні.
Ідея проєкту полягає в тому, щоб зібрати зі всіх куточків планети печворкові, квілтові, так звані sunflower блоки 30 на 30 сантиметрів із зображенням соняшника з обов’язковою присутністю в роботах кольорів українського прапора. Таким чином привернути увагу до боротьби українців за право жити незалежно, вільно та тих жахливих наслідків війни, яких зазнала українська держава.
Блоки зібрані в полотна по 90 штук, загальна кількість яких 50 штук. Довжина всіх полотен сягає 250 метрів у довжину.
«Квілт Соняшник» уже мав інсталяції в Сіднеї, Австралії, на площі біля опери, згодом експозиція була показана в Лондоні. Зараз проєкт готується до експонування в Україні.
Проєкт довготривалий, і нині продовжується додатковий збір нових квілт-блоків. Відправка їх до Австралії відбудеться в травні.
− Із початком великої війни вся наша спільнота майстрів, зокрема, майстрів клаптикового шиття, доєдналась до допомоги Україні та українським збройним силам. Janno, майстриня із Австралії, стала для всіх об’єднавчою такою силою, (благо існують соціальні мережі) та закликала пошити величезне полотно з окремих картин-клаптиків. Головним на них мало б бути зображення соняшника. У всьому світі соняшник вважається символом України. Я нещодавно дізналась про одну з версій − чому. Бо коли стався вибух на Чорнобильській АЕС, почали багато площ засівати соняшником. Адже ця культура здатна акумулювати радіацію. Отже, завдання для всіх було таким, що майстри мали пошити в будь-якій своїй техніці мінікартину із зображенням нашого символу. Клаптики ідейниця проєкту отримувала поштою зі всіх куточків світу й зшивала у великі полотна. Наразі це єдине полотно сягає довжиною декілька кілометрів. Звісно, не може не гріти душу факт, що на ньому є часточка від Черкащини, − прокоментувала одна із учасниць проєкту Лариса Шейх-Афоніна.
Тетяна Євген’єва
