На тему оцінки ефективності роботи комунальних підприємств міста, правомірності нарахування захмарних заробітних плат ми поговорили також із депутатом міської ради Сергієм Шмиголем:
– В ідеальному світі найкращий показник якості роботи комунальних підприємств була б кількість коштів, які комунальне підприємство переспрямовує в кінці року й на початку наступного до бюджету міста Черкаси. Очевидно, що окрім цього ми могли б запровадити ще додаткові параметри: запроваджувати додаткові KPI та інші метрики й так далі. Але коли комунальні підприємства в нас розцінюються як лише інструмент політичного впливу або політичних компенсацій і квот, то в цій історії думати про встановлення якихось показників – як мінімум нелогічно. І очікувати, що вони будуть працювати відповідно й працевлаштовувати професіоналів цієї справи – марна справа.
Щодо заробітних плат – я подав запит до міської ради з проханням надати інформацію про встановлені заробітні плати за 2023 рік і за половину 2024-го – подивимося на відповідь містян. Аналізуючи декларації, відповідь знову ж таки очевидна: якщо комунальне підприємство не приносить або приносить мінімальний прибуток до міського бюджету, то чи співрозмірні такі заробітні плати до тої користі, яку приносить КП міст? Це велике питання.
Якість і діяльність комунальних підприємств можна оцінити за сферами, які зараз є в нашому місті. Наприклад, чи якісно функціонує громадський транспорт? Так можемо оцінити якість роботи КП «Черкасиелектротранс». Чи запроваджуються системи сортування сміття? Так оцінюємо роботу «Черкаської служби чистоти». За якість ремонту доріг відповідає КП «ЧЕЛУАШ». Є багато таких от співрозмірних, логічних фактів, які ми можемо зіставити й побачити якість їхньої діяльності.
Цікаво, що при формуванні бюджету в частині доходів обов’язково прописується сума, яку спрямовують комунальні підприємства як надходження від їхньої діяльності до міського бюджету. У цьому році від діяльності найбільших КП – «Черкаситеплокомуненерго», «Водоканал» та інших – вони декларували 15 % від доходу, що в розрахунку становило в середньому 15–20 млн грн до міського бюджету. Тобто у нас є величезні комунальні підприємства, які генерують прибутки, які надають послуги, частина з них є прибутковими, але до міського бюджету надходить така мізерна сума. Тут, як на мене, теж відсутня логіка.
Треба розуміти, що не всі комунальні підприємства можуть бути прибутковими. Якщо це підприємницька діяльність (а комунальні підприємства за своєю суттю не відрізняються від приватних підприємств), їхня основна суть – це надавати послуги, генерувати прибуток. Але разом із цим є комунальні підприємства, які прибуток не генерують – так звані «сервісні».
Разом із цим є комунальне підприємство «Черкасиінвестбуд» – фактично збиткове, на його балансі є величезна кількість земельних ділянок, які передаються безоплатно в приватну власність за так званими інвестиційними угодами. Тобто фактично це шкодить більше, ніж надає користі. Окрім того, воно збиткове саме внаслідок того, що сплачує велику кількість заробітних плат працівникам. У Черкасах є комунальне підприємство «Кінотеатр “Україна”». Ми щороку здійснюємо дотації на підтримку цього підприємства, але воно не витримує конкуренції з іншими провайдерами, які надають послуги з перегляду фільмів.
Можливо, з погляду ефективності господарської діяльності є сенс переглянути факт існування подібних комунальних підприємств.
Один із доступних для депутатів інструментів впливу на діяльність комунальних підприємств – це є елементарне заслуховування звітів діяльності комунальних підприємств. Відповідно до процедури, яка прописана в міській раді, комунальні підприємства щороку звітують – публікують звіт на своєму офіційному сайті, подають його на розгляд депутатів, які мають право раз на рік заслухати звіт. На моїй пам’яті, за всю каденцію жодного звіту жодного комунального підприємства не було. Наскільки себе поважають депутати й ми в тому ж числі, наскільки себе поважає міський голова, які не ініціюють подібних звітів? Таке враження складається інколи, що такий розклад справ всіх влаштовує.
