Сумний привід вкотре зібрав людей на плацу навчального центру Держприкордонслужби в Оршанці неподалік Черкас: сьогодні там прощалися із майором Ігорем Петрівим. Смерть застала його на 46-ому році життя в зоні антитерористичної операції. Про це «Нова Доба» дізналася в ОДА.
Ще із перших днів загострення ситуації на сході України майор-прикордонник відправився туди в складі мотоманевреної групи. Повернутися звідти живим йому не судилося. Минулої суботи він підірвався на міні, повертаючись у їхній прикордонний табір після супроводу на БТР-і загиблого днем раніше командира Ігоря Момота. У нього залишилися дружина та донька.

Обласна влада посмертно відзначила його нагородою «За заслуги перед Черкащиною».
– Наша земля може напоїти і нагодувати хлібом цілі народи, єдине, чого вона не може: захистити себе, – сказав під час церемонії прощання голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. – Тож її захищають ті, хто живе на ній, справжні патріоти, люди, які з честю відстоюють суверенність своєї держави. Ігор Петрів був довіреною людиною, бойовим товаришем і справжнім другом свого командира, він завжди виконував складні завдання і так само був на передовій разом із ним. Його вчинки є прикладом справжнього героїзму. Ми маємо назавжди пам’ятати про цих людей, передавати ці спогади наступним поколінням, аби ті події, що знову переживає Україна, більше ніколи не повторилися.

У оршанецькому навчальному центрі майор Петрів працював старшим викладачем групи спеціальної вогневої підготовки. Тут його знають як бездоганного фахівця й виважену людину. За що у 2002 та 2011 роках його відзначили медалями «За бездоганну службу» ІІ та І ступеня. Заупокійну літію за загиблим відслужили митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан та єпископ Черкаський Кіровоградський Іларіон. Потому його поховали на кладовищі в селі Геронимівці.

Петрів Ігор Олександрович народився 13 жовтня 1967 року в місті Лахденпох’я, республіка Карелія.
Після закінчення школи його призвали на строкову військову службу. Відслуживши, залишився служити за контрактом і потравив у 76-ий гвардійський танковий полк 20-ої танкової дивізії Північної Групи Військ, який на той час дислокувався на території Польщі.

У 1991 році 76-ий Гвардійський Оршанський танковий полк було виведено з Польщі на Черкащину, а з 1 травня 1992 року передано у розпорядження Державного комітету у справах охорони державного кордону України, де Ігор Петрів і продовжив свою службу.
У 1994-ому році закінчив Інститут прикордонних військ України і у званні лейтенанта повернувся в Навчальний центр.
У 2002 і 2011-ому роках Адміністрацією Державної прикордонної служби України нагороджений медалями «За бездоганну службу» ІІ та І ступеня, має багато інших відзнак Адміністрації Державної прикордонної служби України та Навчального центру.