Без права на забуття. Корсунь-Шевченківська наступальна операція 1944 року

Без права на забуття. Корсунь-Шевченківська наступальна операція 1944 року: міркування черкаського історика Валентина Лазуренка

«Черкаський котел», «Корсунський котел», «малий Сталінград». Саме такі інші назви має Корсунь-Шевченківська наступальна операція 1944 року. В ці лютневі дні 2019 року виповнюється 75 років з часу початку саме на теренах Черкаської області цієї історичної події періоду Другої світової війни.
З 24 січня по 17 лютого тривала ця операція, метою якої було оточення та знищення угруповання нацистів на Корсунь-Шевченківському виступі. Саме завдяки їй стало можливе звільнення Правобережної України від агресора.
Без цієї наступальної операції визволення території нашої держави розтягнулося б у часі. Багато тисяч саме українців полягло у цій битві, своїм життям наближаючи перемогу над ворогом.
46 братських могил залишила ця операція. Це ще раз заперечує ту, нині пропагуючу гібридну тезу про те, що без України, Радянський Союз виграв би війну сам.
Ця видатна військова операція з оточення і знищення ворога Червоною армією достатньо досліджена у радянській історіографії. Хоча, як показує сучасний її аналіз, в радянський період чимало важливих аспектів цієї воєнної операції були табуйовані, як з політичних, так і з ідеологічних мотивів.
Назву деякі з питань, які на сьогодні є до кінця не дослідженні і чекають ще свого скрупульозного незаангажованого об’єктивного дослідника. 1. Скільки ж насправді опинилось в оточенні німецьких військ (дані коливаються від 40, 60-ти, до 80 тисяч; 6 чи 10 дивізій)? 2. Скільки втрат (вбиті, поранені) у цій операції понесли учасники битви з обох сторін (як з радянської, так і з німецької сторони вони різняться в рази). 3. Скільки ж насправді солдат Вермахту вийшло з оточення в районі Шендерівки 17 лютого 1944 року (дані коливаються: 7 тисяч; 27 тисяч; 36 тисяч ??? (хоча у останніх дослідженнях зарубіжних істориків фігурує і цифра за 40 тисяч)). 4. Скільки ж насправді взято було в полон (18 тисяч чи менше???).
Дана операція є важливою в оцінках як воєнно-історичне явище. Вражає стисліть її підготовки (5-7 діб.). Заслуговує на пошану її маневреність. Слід відати належне і керівникам цієї операції, зокрема маршалу Івану Конєву. Все проходило без паузи. Хоча були і здобутки і прорахунки (на війні без цього не буває). Заслуговує глибокої пошани потужна допомога Червоній армії місцевого населення у боротьбі з ворогом.
Саме про ці аспекти висвітлення Корсунь-Шевченківської військової операції говорилось і на науково-практичній конференції, яка проходила з нагоди 75-річчя від дня її початку 24 січня 2018 р. в місті Смілі. Захід організований Черкаською обласною організацією ветеранів за підтримки науковців Черкаського державного технологічного університету та працівників Музею історії Корсунь-Шевченківської битви. Мав за честь виступити на конференції з власною думкою про важливість і значення цієї воєнної операції.
На сьогодні на Черкащині проживає 27 учасників Корсунь-Шевченківської військової операції, один з яких, Семен Павлович Побірченко, був учасником даної конференції у Смілі.
Сьогодні, коли точаться події на Сході України, коли наші українці знаходяться в полоні – важливим є вивчення тих складних подій січня-лютого 1944 року.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x