Пронесли світом спів бандури

Пронесли світом спів бандури

Уважні читачі «Свободи», можливо, пам’ятають давні публікації про концерти тріо бандуристок «Львів\’янки» з Львівської консерваторії. 14 листопада 1991 року Микола Чорний-Досінчук розповів у газеті про перший концерт бандуристок у Ню-Йорку, в літературно-мистецькому клюбі. Бандуристки приїхали після двотижневих успішних виступів у Каліфорнії. Оля Герасименко-Олійник, Оля Войтович-Стащишин і Христя Маковська-Залуцька грали твори Богдана Яновського, Юрія Ланюка, Станіслава Людкевича, Анатолія Кос-Анатольського.

А 28 січня 1992 року «Свобода» подала розповідь Петра Часта про прощальний виступ «Львів’янок». Причому це було прощання не лише з Америкою, а й з самим гуртом, бо життєві шляхи бандуристок розійшлися. П. Часто у статті «До побачення, «Львів\’янки» відзначив, що «у їхніх руках бандура відкрилася як інструмент ніжних почуттів, глибокої задуми і душевної чистоти».
Починалося у 1973 році, у Львівському музичному училищі, де вчилися сестри Оля і Оксана Герасименко та Оля Войтович. Спершу у тріо мала грати Христина Маковська (тепер Залуцька). Та на кілька концертів вона не з’явилася і сестри запросили до тріо О. Войтович. Згодом вони продовжили навчання у Львівській консерваторії ім. Миколи Лисенка. Тріо мало досвідченого наставника – батьком сестер був відомий майстер та творець концертних бандур львівського та харківського типу проф. Василь Герасименко. Тріо виконувало народні та авторські пісні. Серед авторських були три пісні Володимира Івасюка.

Дівчата вже мали свої програми на Львівському телебаченні, коли у консерваторії познайомилися з В. Івасюком, який дав їм три пісні, щоб записати для своїх програм. Дві з них «Стоїть пшениця, як Дунай» та «Далина» прозвучали в телепередачі ще за його життя. А третя — «Калина приморожена» − готувалася до наступної програми, але життя композитора трагічно обірвалося… Пісня прозвучала у програмі тріо на Львівському телебаченні «Дзвени, бандуро!» 23 жовтня 1979 року. «Львів\’янки» були першими виконавицями цих трьох пісень.
Слава бандуристок ширилася. Коли закінчили навчання, поїхали до Польщі, В\’єтнаму, Японії. У 1980 році Оксана Герасименко одружилася, чекала на дитину, то на заміну прийшла Світлана Оліщук. У такому складі виступали в Еспанії і Німеччини. Опісля Світлану Оліщук замінила Люба Олендій. Багато виступали в Україні, на терені СРСР. В 1985 році у складі Олі Герасименко, Люби Олендій та Марії Вислоцької тріо побувало у Ефіопії та Філіппінах.

Пронесли світом спів бандури

Останній склад тріо був Оля Войтович, Христина Маковська та Оля Герасименко. У 1991 році вони виступали у США, де записали касету, яку згодом фірма «Євшан» переробила на компакт-диск.
Після цього, як повідомила «Свобода», шляхи бандуристок розійшлися. Оля Герасименко живе у Сакраменто, виступає зі своїм чоловіком Юрієм -Олійником. Оксана Герасименко оселилася у Львові, веде клас бандури у Львівському вищому музичному інституті ім. М. Лисенка. Оля Войтович з чоловіком М. Стащишином живе у Ню-Джерзі, Люба Олендій − в Ню-Йорку.
Оля Герасименко-Олійник стала першою професійною бандуристкою, яка виступала солісткою з американськими симфонічними оркестрами. Разом з чоловіком Ю. Олійником вона виступає в лекціях-концертах, представляючи українську музику і культуру в коледжах, університетах, музеях та бібліотеках. Її репертуар включає твори українських композиторів, а також світових клясиків. Вона записала на компакт-диску три концерти для бандури з оркестрою Ю. Олійника, що став першим історичним записом, що включав бандуру, як сольний інструмент з симфонічною оркестрою. У Сакраменто О. Герасименко організувала шкільний ансамбль бандуристів, Український ансамбль клясичної музики, з якими активно пропаґує українську музику і культуру перед різноманітною авдиторією.
Оксана Герасименко — доцент Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. У 1983-1989 роках вона працювала на Кубі, а також провадила концертну діяльність, виступала на фестивалях в Еспанії, Франції, Японії, Арґентині, Канаді, Італії, на Шевченківських вечорах у Сан-Франциско та Сакраменто, брала участь у Днях української культури у Хорватії. Разом з Ольгою Герасименко-Олійник брала участь у вечорах пам’яті жертв Голодомору в Україні, які відбулися в українських церквах в Сакраменто і Сан-Франциско. У 2005 році виступила в концерті до Дня незалежности разом з симфонічною оркестрою Львівської обласної філармонії під орудою Романа Филипчука, де виконала власну симфонічну поему «Victoria». Виступила як солістка та у складі тріо бандуристок на концерті до 60-річчя В. Івасюка у 2009 році. Годі й перелічити усі її концерти у світі.

Оля Герасименко розповідала про В. Івасюка: «Пам’ятаю Івасюковий концерт. Ми довго чекали на Зінкевича. Він запізнився на студію, яка є на «Високому Замку» у Львові, бо мив голову в готелі − здається не було теплої води — ну, це Львів… Ми чекали десь коло години. Івасюкові сподобалося наше виконання на тому концерті, то він дав ноти «Калини примороженої» і ще якісь, але ми вибрали тільки «Калину», бо вона нам найбільше сподобалася. Після того, що сталося з Івасюком, «добрі люди» порадили нічого ні з ким не говорити на ту тему, самі знаєте, які тоді були часи. Хоча похорони добре пам’ятаю. Було сонце і падав дощик − а це прикмета, що людина не хотіла помирати. Хтось з його родини (здається, що його мама) заспівав один куплет пісні «Далина» під час того, як кидали землю на труну. Ми були молоді студентки, він був старший. Ми з ним багато не мали до говорення, а більше з ним був наш учитель і батько Василь Герасименко».
Я часто бачу О. Войтович-Стащишин, яка разом з чоловіком Михайлом, теж випускником консерваторії, провадить посилкову компанію «Роксолана» в Парсипані, Ню-Джерзі. Але музику вони не залишили. М. Стащишин приїхав до США як керівник хору в Українській католицькій церкві св. Івана Хрестителя в Нюарку, Ню-Джерзі. Його дружина теж співає в хорі, а також бере активну участь в організації у парафії свят, особливо на Різдво. Шанувальники українського співу не забули успішні виступи дуету «Оля і Михайло» на фестивалях та інших імпрезах. Але кожна жінка має також родине покликання, тож подружжя виростило дочку Катрусю і сина Володимира, радіє з онуків Біянки-Анни і Себастьяна. Тепер їм присвячує свій спів незмінно молода і вродлива бандуристка Оля Войтович.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x