Березень – місяць боротьби з колоректальним раком. У його межах лікар-онкохірург Обласного центру онкохірургії Черкаського клінічного онкоцентру Ярослав Мельник розвінчав низку міфів про це захворювання, йдеться про це на сторінці медзакладу у фейсбуці.
Побутує велика кількість міфів стосовно раку прямої та ободової кишки, тож нижченаведена інформація покликана внести ясність в певні питання. Якщо ви цікавитесь тематикою колоректального раку (рак прямої та ободової кишки; далі − КРР) або ж у ваших близьких родичів траплялись випадки цього захворювання, вам слід проконсультуватись у вашого сімейного лікаря, чи не варто вам звернутись за спеціалізованою консультацією онкохірурга. А, враховуючи, що березень є місяцем боротьби із колоректальним раком, є особливо актуальним розібратись в основних питаннях цієї недуги.
Міф: «Я ніяк не зможу уникнути захворювання на колоректальний рак»
Реальність: Ви можете суттєво знизити ризик захворювання на рак кишківника змінивши свій спосіб життя. Наприклад, зменшення споживання жирної їжі (багатої на жири тваринного походження) й збільшення у раціоні харчування овочів й фруктів разом із достатніми фізичними навантаженнями може істотно знизити ризики розвитку раку. З іншого боку, так як переважна більшість випадків раку кишківника розвиваються з доброякісних передракових новоутворень кишківника − поліпів (грибовидні наростання на слизовій оболонці прямої й ободової кишок) – методи скринінгу (комплекс заходів й обстежень, направлених на раннє виявлення онкопатології) допоможуть вчасно виявити й прибрати поліпи, з яких міг би виникнути рак. До таких методів відносяться: колоноскопія, сигмоїдоскопія, віртуальна колоноскопія або тести на виявлення прихованої крові у калі.
Міф: «Діагноз рак кишківника − це вирок»
Реальність: Колоректальний рак є виліковним, якщо був виявлений на ранніх етапах. Більше ніж 90 % пацієнтів, які мають локальні форми КРР (себто обмежені лише самою кишкою) – у подальшому живуть п’ять і більше років. На превеликий жаль, такі ранні стадії хвороби становлять лише третину від усіх випадків КРР. Більшість пацієнтів звертаються за медичною допомогою тоді, коли хвороба вже поширилась поза межі кишкової стінки прямої чи ободової кишки або ж у віддалені органи тіла, що суттєво зменшує ймовірність повноцінного виліковування в подальшому.
Міф: «Скринінг необхідний лише тим, у кого вже є перші прояви захворювання»
Реальність: Так як на ранніх етапах КРР зазвичай не має ніяких проявів, тим паче необхідними є заходи скринінгу. По суті, скринінг і має на меті обстеження тих, у кого ще немає ніяких симптомів. Усі жінки й чоловіки 45 років й старше мають проходити рутинні скринінгові заходи із виявлення КРР. До віку 45 років скринінгові обстеження показані тим, у кого в роду відмічались випадки КРР або поліпів, або ж тим людям, хто страждає від запальних захворювань кишківника й відмічає (відмічав) випадки виділень крові з кишківника, адже такий контингент відноситься до групи підвищеного ризику розвитку КРР. Також жінки, які перенесли онкозахворювання раку яєчників, матки, молочної залози (або мають такі випадки в близьких родичів), повинні пройти скринінг на КРР у віці до 45 років. Ви завжди можете проконсультуватись у свого сімейного лікаря, стосовно термінів проходження скринінгу.
Міф: «Рак кишківника виникає лише у тих людей, у кого в роду спостерігалась ця недуга»
Реальність: Близько 75 % усіх нових випадків КРР трапляються з людьми, що не мають жодних факторів ризику появи цієї хвороби. Обтяжений сімейний анамнез (наявність випадків цієї хвороби у близьких родичів) зобов’язує розпочати проходження скринінгу раніше рекомендованих вікових термінів або ж із більшою частотою.
Міф: «На КРР хворіють лише чоловіки похилого віку»
Реальність: Рак кишківника вражає як чоловіків, так і жінок. Наприклад, було підраховано, що в структурі смертності від злоякісних новоутворень в Україні КРР для чоловічої когорти пацієнтів у віці 55−74 роки знаходиться на 4−5 місцях (поступаючись раку легень, шлунка, простати); стосовно жінок у цій самій віковій категорії − на 2−3 місцях (поступаючись ракові молочної залози).
Міф: «Колоноскопія важка для проходження діагностична процедура»
Реальність: Задля мінімізації можливих неприємних почуттів під час проходження колоноскопії широко застосовуються методи седації та знеболення. Дискомфорт зазвичай обумовлений надимання повітря в кишківник, що є необхідним для кращого огляду стінок кишки. Також певні неприємні відчуття може викликати підготовка (очищення) кишківника напередодні процедури, але ці заходи є надзвичайно важливими, адже від якості підготовки залежить те, чи не будуть пропущені додаткові новоутворення (н.п. поліпи) і чи не знадобиться врешті повторювати цю процедуру ще раз.
Міф: «Якщо у мене є поліпи ободової чи прямої кишки, значить у мене є рак і необхідно оперуватись»
Реальність: Поліп може дійсно виступати як передракове ураження стінки кишки, й, у разі ігнорування, може перетворитись у рак. Якщо ж ці поліпи були вчасно виявлені на ранніх етапах свого розвитку й видалені, то розвитку КРР можна уникнути. Протягом багатьох років існування програм скринінгу процедури сигмоскопії й колоноскопії беззаперечно довели свою здатність попереджати смерть від розвитку онкологічних захворювань кишківника. Переважну більшість поліпів можна повноцінно видалити під час ендоскопічних процедур.
У випадках, коли захворювання вийшло за межі поліпу, й було діагностовано випадок раку, порятунком лишаються традиційні комплексні підходи лікування – променева терапія, хіміотерапія та хірургічне лікування, всі аспекти й методи якого широко впроваджені й відпрацьовані на базі Обласного центру онкохірургії (5 поверх) КНП «Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги ЧОР».
Більше новин у нашому телеграм-каналі − https://t.me/novadoba
